18+: Парафрази й переклади. Книга 1

Король почав: «Спис, Меч i Пхач —

се Прутень – Котик, Єдноокий,

Непереможний i Жорстокий,

Безрукий, Голуб, Вiдкривач.

Погашувач жаги, Вертлявий,

Пливак, i Вламувач, i Трач,

Охлялий, Мешканець темряви,

Сплюх, Волохач, Звiдун i Швач.

Клин, Ворохобник, Довгошиiй

i Твердолобий, i Плiшивий,

Таран, i Смолоскип, i Гриб,

Визволювач чужого тiла

i Викрутас, i Цвях, i Шило —

наймень тут е на рiзний штиб.

Менi сподобалась пригода:

– Звiдкiль взялись тi iмена?

– А кожен пише, хто приходить…

– Менi дозволиш? – Я те знав, —

вмочив перо: – Юж, прошу, панi,

повiдж, а я впишу в сап’янi.

– Пиши: Ковзан, Марко Пекельний… —

король записував ретельно, —

i Довбня, й Самовитискач,

i Макогiн, i Маслобiйка,

i Булава, i Самосiйка,

Квач, Кiл i Пакiл, i Товкач.

Король на те зайшовся смiхом

й наймення пiхви зачитав:

– Цьмакаюча, Доверху мiхом,

Розтята, Прiрва, Варгата,

Губки з борiдкою, Тужлива,

Ситко i Пекло, Краснослива,

Смоктачка, Хтива, Їжачок,

Настирлива i Гребеняста,

Смаколик, Щiлина губаста…

А ти пiдкажеш менi що?

– Дупельце, Ружа, Пастка, Нiрка,

Макiтра, Ступа, Свiчкогас,

Криниця, Ополонка, Дiрка…

– Нiхто не годен був за раз

iмен назвати так багато, —

король хвалив.

Тодi до вiвтаря пiдвiв.

На нiм вiдкрита книга груба:

– Тут вiршi про кохання, люба,

як хто у давнину любив.

Я деякi напам’ять знаю.

Шейх Ас-Суютi. Прочитаю:

«Слава Аллаху, же сотворив кунштовних жiнок,

Же годнi витримувати напiр гвалтовних прутнiв!

Слава Аллаху, же сотворив рiвнi i твердi прутнi,

Подiбнi до списiв, аби ся вбивали вони iно в пiхви, а не деiнде!

Слава нехай буде тому, хто обдарував нас

Приемнiстю ссання i гризiння варг,

Кладiння грудей на груди, стегон на стегна

І позоставлення нашоi калиточки пiд брамою любови!

Слава i вiчний мир буде тим спосеред вас,

Которi вмiють цiлувати делiкатне личко,

Стискати чудний стан, показувати пiхвам найбiльшi прутнi

i заливати розкiшницi солодощами меду!

Трiмося i заглиблюймося, пиймо вино i ся розiгрiваймо,

Вдаряймо i витягаймо, добиваймося в дверi,

Стараймося, аби наймилiшi удари

Наступували по найгвалтовнiших!»

А далi в книзi е поради,

як задоволення пiдняти:

«В горнятко меду кинь для втiхи —

дванадцять зерен мигдалю

i сотню кедрових горiхiв.

Жага до любощiв зростае

у тих, хто курячою жовчю

i пiхву й прутень натирае.