18+: Парафрази й переклади. Книга 2

У хлопцiв тiльки бризки вiдлiтали,

Дiвчата ж – руки нiжно до лиця.

Балкiс iще не раз перевiряла,

Чи справдi мудрий Ізраiлю цар.

Алмаз прислала бiльший вiд горiха —

Царя перемудрить собi на втiху.

Щiлина в ньому, що не видно оком,

На нитку нанижи алмаз той, ну!

Та шовковичний черв’ячок iз боку

Тоненьку павутинку протягнув.

Тодi Балкiс-Македа невгамовна

Коштовний кубок шле до Соломона:

– Якщо його вологою наповниш

Не з неба, не з землi – вiн буде твiй.

Цар пiною з-пiд кiнськоi попони

Наповнив кубок i вiдправив iй.

Царицi Савськiй, як би там не йшлося,

Принизить Соломона не вдалося.

Й на ложi вже не та цариця Савська,

Ну просто надокучила, i квит.

Тож якось цар над нею посмiявся,

З царем тодi смiявся весь нарiд.

Чутки ходили, що в царицi ноги

Зуроченi були пташиним богом.

Що там у неi,– думали, гадали,—

Гусячi лапи, ратицi козла?

Вона ж пiд сукню довгу iх ховала,

Навiть на ложi в одязi була.

Цар Соломон пiдлогу кришталеву

Велiв покласти на басейн.

Майстри-умiльцi диво те зробили

(Цар мав на думцi ще чимало див),

У чисту воду рибок запустили,

І цар царицю в гостi запросив.

Цариця Савська в супроводi свити

У довгих пишних шатах гордовито

Йде у палац на поклик Соломона —

Господар добру зустрiч обiцяв.

Та за дверима – водна перепона,

А цар на тронi з iншого кiнця.

А далi… Суламiф кричить: – Я знаю!

Цариця Савська сукню пiднiмае!

– Так, Суламiф, кривi i волохатi

В царицi ноги.

Тривало – митi на дива багатi,

Бо у ту мить весь люд царицю зрить.

Нi дня цариця в мене не лишалась,

Вночi немов ужалена зiбралась

І вирушила з почтом вранцi-рано,

Не попрощалась. Я послав услiд

Гiнця за ii пишним караваном…

Я не бажав тому посланцю бiд.

Вiн вiз траву, що знищуе волосся.

Та повернутись хлопцю не вдалося.

В торбинi Балкiс голову прислала —

Отак менi помстилася вона… —

Іще коханiй Соломон чимало

Оповiдав, чого нiхто не знав.

Як рятувався вiд Авессалома[5 - Авессалом – син царя Давида та його дружини Маахи. За безчестя сестри Фамари (Тамар) убив однокровного брата Амнона; пiзнiше повстав проти батька, зазнав поразки, пiд час втечi заплутався довгим волоссям у гiлках дерева i загинув.],

Вiд ревнощiв Адонii[6 - Адонiя – четвертий син царя Давида, який домагався влади i за життя батька, i пiд час царювання Соломона.