18+: Парафрази й переклади. Книга 2

Був страчений за наказом Соломона.] по тому.

Втiкати довелось, поневiрятись,

Як бiдував колись в чужих краях.

Як влаштувався кухарем в палацi

І як зiйшовся з дочкою царя.

Як утекли, кохалися, заспали,

Як iх царевi слуги упiймали,

Як ледве втiк вiд смертi iз темницi… —

А Суламiф тулилась до грудей.

Вуста царя… Палкi вуста дiвицi…

Аж поки нiч не перейде у день.

Кохалися, немов левиця з левом.

А вранцi Суламiф пiнно-рожева —

До сонця на вустах усмiшка грае…

Оголена, навiть не марить сном:

– Я нинi вiд кохання знемагаю,

Подайте яблук, пiдкрiпiть вином!

10

У храмi, втаемниченi вiд свiту,

Зiбралися прихильники Ізiди[7 - Ізiда (Ісiда) – одне з головних божеств египетськоi мiфологii, богиня родючостi й материнства, сестра i дружина Озiрiса.

Частина тайнодiйства закiнчилась

Для всiх в малiм посвяченнi вiрян.

Посвяченi достойно помолились

І розiйшлись.

День сьомий мiсяця, в Єгиптi – Фоменота.

Жерцi богинi зранку у турботах.

Їм треба по обряду учинити

Символiку й урочисту ходу,

Мiстерii Озiрiса[8 - Озiрiс (Осiрiс) – у давньоегипетськiй мiфологii бог вiдродження, цар потойбiчного свiту. Традицiйно зображувався як мумiя iз зеленим обличчям i короною, iнодi з головою бика. Брат i чоловiк Ізiди, батько Гора i Анубiса, брат Сета, який його пiдступно вбив, щоб посiсти трон.] й Ізiди,

Донести до вiрян священний дух.

Урочиста хода навкруг святинi,

В «наосi»[9 - Наос – первiсно молитовний зал, головне примiщення (святилище) античного храму, де знаходилося скульптурне зображення божества. У Давньому Єгиптi наос – ковчег, обрамлення для статуi бога, саркофага фараона або сховище для священного човна.] срiбна статуя богинi.

Пальмове листя, жбани, смолоскипи,

Священний Фаллос – символ над усiм.

В серединi храм мае вигляд скиту,

Та все ж людей зiйшлось чимало в нiм.

Злостивий Сет[10 - Сет – у давньоегипетськiй мiфологii бог пустелi, зла та плутанини.] в труну спровадив брата,

Озiрiса. Пiшла його шукати

Ізiда. Тiло мужа вiдшукала.

Та знов останки брата викрав Сет.

У нього зло до мертвого буяло —

Зло не назад живе, а наперед.

Озiрiса щоб не похоронили,

Чотирнадцять частин нарiзав з тiла

Сет злiсно. І розкидав по Єгипту,

По Верхньому й по Нижньому в мiстах.