На нашем сайте вы можете читать онлайн «Будинок на Аптекарській». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Зарубежные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Будинок на Аптекарській

Автор
Дата выхода
26 ноября 2021
Краткое содержание книги Будинок на Аптекарській, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Будинок на Аптекарській. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ольга Саліпа) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
У Хмельницькому за дивних обставин помирає антиквар. Його донька, яка багато років не бачила батька, мимоволі опиняється у вирі кримінальних подій: викрадення людей, обшуки у батьковій квартирі й магазині, навіть вбивства.
Усі ниточки злочинів ведуть до старого будинку аптекаря Деревоєда, що жив у місті понад століття тому. Багато років стіни цього будинку приховують таємницю, яка колись змінила хід історії. А той, хто її розгадає, володітиме світом.
Проскурівський істеблішмент, масони, влади, що змінювали одна одну, вбивства євреїв, поляків-націоналістів, відомі історичні постаті… І будинок, який знає про все…
Будинок на Аптекарській читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Будинок на Аптекарській без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я запам’ятала, бо моя внучка якраз недавно в таких до мене прийшла. Чемодан величезний та жiнка кожного разу з собою носила. Не знаю, може, мальовидло там мала чи книжки якi. Хоча такi книжок не читають, – махнула рукою.
– А вчора ви ii часом не бачили? – вхопилася за останню соломинку Ляна.
– Нi, з того часу, як тато твiй вмер, вона бiльше не приходила.
Ляна подякувала жiночкам i пiшла на тролейбус до Гречан. Із самого ранку мала кiлька замовлень в онлайн-магазинi, якi треба було виконати. Думки про таемничу руду жiнку так захопили, що дiвчина ледь не проiхала свою зупинку.
Отже, тато мав якiсь стосунки. Якщо вiрити бабусям з двору, його пасiя була значно молодшою. Чому тодi вона не прийшла до нього на похорон? І що iй треба було у квартирi, якщо то була справдi вона.
– Нарештi. Я вже думав, що ти вiд страху сховалася пiд столом i чекаеш свого злодiя вдома з ножем в руцi.
Ляна аж пiдстрибнула вiд несподiванки. Іван, як завжди, випiрнув нiби з-пiд землi.
– Мiг би й поспiвчувати. Менi, мiж iншим, було страшно.
– Пробач. Я був трохи зайнятий i не в мiстi. Можу чимось допомогти?
– Допоможи менi знайти руду жiнку.
– Будь-яку? Чи будуть якiсь точнiшi характеристики?
Обое зайшли у магазин i вiдповiли на привiтання Нiколая. Хлопець змiтав пилюку з полиць спецiальною крихiтною чи то мiтлою, чи великим пензликом. Ляна дала йому список речей, якi треба було запакувати для надсилання покупцям.
Іван роздивився навколо:
– Бачу, справи йдуть. Отже, магазин ти не продаватимеш.
Ляна помiтила, як напружився Нiколай.
– Давай сьогоднi не про це, – вирiшила перевести тему й повела Івана у тепер уже свiй кабiнет.
– То що за жiнка? – молодий чоловiк без запрошення сiв у крiсло.
Ляна вiдсунула вiд столу стiлець й опустилася на краечок:
– Рудоволоса, молода, великi сережки i валiза чи чемодан.
– То це вона – твоя вчорашня злодiйка?
– Не знаю. Може бути, – опустила погляд i взялася постукувати нiгтями по столi.
– Нiчого не хочеш розказати?
– Здаеться, це коханка мого батька.
Іван навiть бровою не повiв:
– І що тут такого? Чи вiн мав по твоiй мамi зберiгати целiбат? Або, може, боiшся, що вона претендуватиме на магазин? Не думаю, що це аж такi статки.
– Я вiдчуваю, що тут щось не так. Чому вона не була на похоронi?
Іван встав i змiряв кiмнату кроками:
– Уляно, я вже шкодую, що запропонував тобi допомогу. Здаеться, ти надивилася фiльмiв.






