Вийти з кола

Я навiть, мушу вам зiзнатись, допитувався у вашоi сiмейноi знахарки, Гелени, в надii, хоч якось з’ясувати причини такоi бiди, але маю вiддати належне – вона мовчить, як нашi гори.

– Герцоге, ви не та людина, з якою я маю бодай найменше право обговорювати такi речi, – рiшуче вiдрiзала молода королева.

– Ну звичайно, моя королево, – покiрно промовив Шандор, оглядаючи жiнку жадiбними очима. – Все це лише сiмейнi справи. Хоча, якщо у королiвства не буде наступного законного правителя, то ви собi можете уявити, яка битва за трон почнеться, як тiльки Марек зiстарiеться i вже не зможе тримати всiх у владнiй руцi.

Герцог вiдпив зi свого бокалу. Каролiна також мимоволi вхопила свiй бокал, проте не торкнулась губами вина.

У залi преспокiйнiсiнько линула музика, неспiшно танцювали пари i тривали бесiди. Нiхто навiть не здогадувався, яка неприемна розмова була у герцога i королеви Закревськоi.

Раптом в одноi iз танцюючих пар кавалер незграбно нахилився до партнерки i заточився на неi. Обое упали на пiдлогу.

Побачивши це, скрипаль в ансамблi збився iз мелодii. Фальш порушив мирну атмосферу балу.

– Поки що ви молодi i бити на сполох рано, – на обличчi герцога сяйнула лисяча посмiшка. – Може, через деякий час благословлять небеса i у вас з’явиться дитинча. Звiсно, синочок. І королiвство буде врятоване.

Каролiна стиснула зуби i бокал у руцi:

– Сподiваемось на це.

– Але якщо так пiде i далi…

На якусь мить герцог завмер, а потiм пристрасно кинувся до Каролiни.

– Знаете, прекрасна королево, ще з першого мого погляду на вас, я був заслiплений неземною красою.

Марек – зразковий чоловiк i правитель, але навiть вiн може не заслуговувати на таку досконалiсть у тiлi людини. Вiн не цiнить цього! Каролiно, я кохаю вас! За всi часи своiх мандрiв, я шукав таку як ви – красиву, лагiдну, розумну. І якщо доля була б хоч трохи милосерднiша до мене, то… все могло б бути iнакше. Я не знайшов би ту жiнку, яку шукав, тут – у королiвствi у обiймах чужого чоловiка. Рука долi могла лягти iнакше – на мое плече, а не Марека.

Вiн спробував вхопити дiвчину за руку, щоб поцiлувати, але королева сахнулась вiд нього.

– Каролiно, заприсягаюсь святими горами – я люблю вас бiльше, нiж король!

– Шандор, опануйте себе, ви не смiете таке казати! – Каролiна вже не думала, що велить говорити етикет за таких ситуацiй – вона була дуже злякана.

– Чому ж нi, якщо це правда? І я хотiв би сказати ще бiльше. Ця проблема iз дiтьми… Вона дуже важлива.