Захід сонця вручну

Рiвненський завод високовольтноi апаратури був вiдомий в Європi, в Африцi, в Азii, в Пiвденнiй Америцi своiми добротними трансформаторами, трансформаторними станцiями. Ринки вище названих частин свiту були пiдпорядкованими Рiвненському високовольтному заводу, Союзовi, з яким не мiг справитися, чи такий уже конкурентноспроможний, Захiд.

В цьому була i заслуга головного конструктора заводу Святослава Васильовича Бiлогая. Людмила не мала потреби мiняти прiзвища, хоч воно i дуже рiдко зустрiчаеться, але на цей раз побралися однофамiльцi.

З часу горбачовського красноговорiння-облудоварiння на заводi побувало багато iноземних делегацiй: однi дивувалися, другi завидували, третi – приглядалися. Прийшло свiтове визнання: вiдзнака «Факел Бiрмiнгема» за найкраще пристосування до ринкових умов з непереможною конкурентною спроможнiстю. Нiяких хмар, нiякого туману.

Але за спиною потужних виробникiв-заводiв i сiльськогосподарських комплексiв планувалось-готовилось роздержавлення, приватизацiя, акцiювання злодiйськими руками злодiйських свiтових i своiх вiтчизняних сил.

Не обiйшла ця бiда iз нерозуму i пiдступностi i Рiвненський завод високовольтноi апаратури.

Спочатку завод став акцiонерним товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю за долю трьохтисячного колективу робiтникiв, а пiзнiше – спiльним пiдприемством з якимось хирлявим, завшивленим промисловим австрiйським об'еднанням з Вiдня. Настав перiод, коли на захiд через прибалтiйськi порти щодругого дня поiхали-попливли украiнськi ешелони не тiльки з вiдходами мiдi, алюмiнiю, бронзи, латунi, а з «вiдходами» кольорових металiв iз новеньких двигунiв, з електролiнiй, iз невиходивших свое вантажiвок.

То вже пiзнiше додались алюмiнiевi каструлi i сiтка загорожi городу баби Параски. Все переплавляеться в акуратнi злитки – i вперед. Все найкраще, що було в краiнi, «пiшли» на Захiд. Адже на чолопку цiеi афери фрондуе владоможна спiдниця, котра не вимовляе украiнською.

Завод, штучно обкарнаний вiд обслуговуючих пiдприемств своiми партiйними хапугами в симбiозi з капiталiстичними наiздниками, був доведений до загрози банкрутсва: понад половину акцiй перебрали «благодiйники» з Вiдня.

Пiдприемство своiми руками навантажило i вiдправило новому хазяiновi автоматичнi лiнii найновiшоi технологii, про якi снилися Заходу тiльки сни. У них – зайнятi працею робiтники, у них – прибутки, а у нас – голодне безробiття, табачники з рабиновичами i дiрки вiд бубликiв… у шароварах.