На нашем сайте вы можете читать онлайн «Темна синя вода. Потік». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Темна синя вода. Потік

Автор
Дата выхода
23 октября 2018
Краткое содержание книги Темна синя вода. Потік, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Темна синя вода. Потік. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Радій Радутний) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Радій Радутний, український письменник, переважно фантаст та автор бойовиків, несподівано для всіх (можливо, й для себе також) спробував свої сили у новому жанрі й написав про людей, що потрапили у минуле. Перед вами «Потік» – третя книга із циклу «Темна синя вода». Перші дві – «Джерело» і «Ручай» – також вийшли у видавництві «Фоліо» у 2016-му та 2017 роках.
Кілька мандрівників у часі, збірна команда з людей від ХІХ до ХХІІІ століття, продовжили свій шлях у минуле. Над кожним з героїв роману висить прокляття: всі вони мають загинути. Галину хочуть повісити, звинувативши у відьмацтві. Юрій, наш із вами сучасник, двічі мало не потрапив під колеса возів. Ігор, нащадок когось із нас, з ХХІІ століття, кілька разів мало не зловив кулю. Альберт, прибулець з іще більш далекого майбутнього, ризикує ще сильніше. Дотепер їм вдавалося ухилятися від ударів долі, але в ХVIIІ столітті багато вішали й довго не вагалися перед тим, як пустити кулю.
Цей час багатий на небезпеки, але багатий ще й на цікаві зустрічі. Саме у ХVIIІ столітті живе один з найвідоміших українських філософів, і якраз його планують використати герої задля своєї мети, а мета досить амбітна – вони прагнуть внести зміни в історію України, причому на самому її початку…
Темна синя вода. Потік читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Темна синя вода. Потік без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Кажуть, якийсь затятий автомобiлiст у такiй ситуацii й з моста стрибнув. Повiрив дiвчинi-провiдницi бiльше, нiж власним очам.
А церкву оглянули, як не оглянути. Гарна була церква. Без особливих витребеньок, типова споруда сiмнадцятого столiття, трохи часом попсована, трохи реставраторами пiдлатана; й навiть склеп пiд нею зберiгся. А те, що у склепi, на жаль, в тридцятих роках опинилося в рiвчаку.
І ще головна вулиця запам’яталася, бо новiсiнькi таблички з назвою вулицi гордовито сяяли трьома слова «вулиця Івана Сулими».
– Ігорю! – гукнув я.
– Га?
– А що там у твоiй Вiкiпедii про Івана Сулиму написано?
– Сулима? – позiхнув Ігор. – Ну, це я й так пригадаю. Це, здаеться, був гетьман такий…
Ігор помовчав, i трохи винуватим тоном додав:
– Нi, просто не пригадаю. Доведеться-таки зазирати…
Форкнув насмiшкувато:
– …у ту фiгню, яку Юрiй називае Вiкiпедiею.
Ігор звичним уже рухом потер чоло, сказав «гм», потер чоло ще раз, i раптом замiсть звичного потоку абсолютно точних, але досить нудних вiдомостей проголосив:
– Ого.
– Що – ого? – зацiкавилася i Галя.
– Та! – Ігор аж головою крутнув. – Бiографiя у дядька – хоч кiно знiмай.
– То розкажи, – влiз i я.
– Та розкажу, – охоче погодився Ігор. – Отже, був Іван дрiбним шляхтичем iз роду Сулим. Ноги у цiеi династii ростуть з Полтавськоi губернii, так що, Юрiю, можеш пишатися…
Я хотiв був здивуватися з того, що Ігор докладно знае, звiдки я родом, потiм допетрав, що моя бiографiя також може бути дослiджена й внесена до Вiкiпедii.
Хоча нi, ще виховальну. Вiд супротивного. Читайте, дiтки, й не робiть так, як цей дядько робив.
– …працював помiчником урядника, потiм управителем у якомусь з маеткiв, потiм посрався з магнатом i втiк на Сiч.
Я знизав плечима. Така собi бiографiя. Не видатна. Не варта огокання. Але виявилось, що помилився.
– На Сiчi пристав до Самiйла Кiшки й спецiалiзувався на морських походах. На чайках, були колись такi човники…
Я кивав, й Іван кивав. Я бачив iх на малюнках, а Іван, цiлком можливо, що й наживо, а може й катався колись.
– І доходився. Спiймала його чайка турецьке ядро, опинився Сулима разом з iншими козаками спочатку у водi, потiм на турецькiй галерi. У водi не затримався, а от на галерi довелося затриматись, бо прикували до весла.







