Мюнхен

За високою кутою загорожею рейхсканцелярii був двiр; над головним входом до будiвлi – балкон; на балконi виднiлася безпомилково упiзнавана фiгура: коричневий френч, коричневий кашкет, лiва рука стискае пряжку чорного ременя, права змахуе час вiд часу, автоматично, як у робота: долоня розтиснута, пальцi випростанi. Пауль стояв метрiв за п’ятдесят вiд нього.

– Хайль Гiтлер! – вiдсалютував i пробурмотiв Кордт.

Хартманн зробив те саме. Пройшовши повз Канцелярiю, колона додала ходи й рушила до Блюхерплацу. Хартманн запитав:

– Скiльки, на ваш погляд, людей зiбралося подивитися?

Кордт перебiг поглядом по кiлькох купках глядачiв.

– Гадаю, не бiльше двох сотень.

– Йому це не сподобаеться.

– Атож. Вважаю, у цьому випадку режим припустився помилки. Фюреровi так лестили вiзити Чемберлена, що вiн звелiв Геббельсу органiзувати вiдповiдне висвiтлення в пресi. Нiмецький народ повiрив, що тепер настане мир. А наразi йому кажуть, що йдеться до вiйни, i людям це не подобаеться.

– Так коли ж ми почнемо дiяти? Хiба зараз не найслушнiший час?

– Остер хоче, щоб ми зустрiлися сьогоднi.

– Лiхтерфельде? Нащо йому збирати нас усiх так далеко звiдси?

– Хтозна. Приiжджайте ближче до десятоi. Буде цiкаво.

Кордт швидко стиснув Хартманну плече й пiшов.

Пауль постояв ще трохи, спостерiгаючи за постаттю на балконi. Заходи безпеки були напрочуд символiчними: двое полiцейських бiля входу у двiр, два есесiвцi на дверях. Усерединi, певно, бiльше, але однаково… Зрозумiло, щойно оголосять вiйну, все змiниться.

Ще через кiлька хвилин людина на балконi вирiшила, що досить. Чоловiк опустив руку, подивився лiворуч i праворуч на Вiльгельмштрассе з виглядом театрального антрепренера, невдоволеного кiлькiстю глядачiв на вечiрнiй виставi, повернувся спиною та, розсунувши штори, зайшов до Канцелярii. Дверi зачинилися.

Хартманн зняв капелюха, пригладив рiдке волосся, знову насунув головний убiр i в задумi подався до свого кабiнету.

3

Рiвно о шостiй вечора дзвiн Бiг-Бену пролунав у розчинених вiкнах будинку № 10.

Мiс Вотсон пiдвелася як по командi, взяла плащ i капелюх, сухо побажала Легату доброго вечора й вийшла з кабiнету, несучи один з червоних кейсiв прем’ер-мiнiстра, ущерть заповнений анотованими файлами. Скликання парламенту на позачергову сесiю у зв’язку з чеською кризою ставило хрест на ii зазвичай спокiйних лiтнiх мiсяцях роботи.