Леопард

На тому боцi дроту на мить усе стихло. А потiм незнайомий голос промовив:

– Це з Енергетичноi компанii Осло. Пане Холе?

Харрi подумки вилаявся.

– Слухаю.

– Ви не сплатили рахунки, якi ми вам висилали, й ви знехтували нашим застереженням. Я телефоную, щоб повiдомити, що сьогоднi о дванадцятiй ми вiдключаемо вашу квартиру за адресою Софiесгате, п’ять, вiд електропостачання.

Харрi мовчав.

– Вам вiдновлять електропостачання, щойно на наш рахунок надiйде вiдповiдна сума.

– Яка становить?.

– Враховуючи вiдсотки, пеню, платню за вiдключення, вона становить чотирнадцять тисяч чотириста шiстдесят три крони.

Тиша.

– Ви мене чуете?

– Так, чую. Наразi я не маю таких коштiв.

– Суму, якоi бракуе, стягнуть за рiшенням суду. Сподiваемося, що температура на вулицi не сягне нижче нуля. Чи не так?

– Так, – згодився Харрi й поклав слухавку.

Сирена на вулицi залунала гучнiше, а потому стихла.

Харрi знову лiг. Чверть години пролежав, заплющивши очi. Потiм здався, знов одягнувся i вийшов з квартири, щоб сiсти на трамвай, який прямував до Державноi лiкарнi.

Роздiл 11

Роздрукiвка

Прокинувшись сьогоднi вранцi, я знав, що знову був там. Увi снi все завжди так: ми простяглися на землi, кров юшить, а коли я повертаю голову, то бачу, що вона стоiть там i дивиться на нас. Дивиться журливо, нiби лише зараз усвiдомила, хто я, викрила мене i побачила, що я не той, хто iй потрiбен.

Поснiдав iз добрим апетитом. Читаючи телетекст: «У Фрогнер-парку у басейнi для стрибкiв у воду знайдено тiло жiнки – депутата стортингу».

Незабаром на головних сторiнках Інтернет-видань з’явиться iм’я. Донинi так зване полiцейське розслiдування було смiховинним, таким аматорським, що радше дратувало, нiж захоплювало. Але тепер вони нарештi вдадуться до усiх своiх ресурсiв i припинять гратися у нишпорок, як iз Боргнi та Шарлоттою. Як не крути, Марiт Ульсен була депутаткою стортингу.

Роздiл 12

Мiсце злочину

Харрi стояв перед будiвлею лiкарнi й палив. Небо над ним було блiдо-блакитне, але мiсто, що простяглося пiд ним в улоговинi мiж низькими пагорбами, вкривало туманом. Харрi згадав дитинство в Уппсалi, неподалiк Осло, коли вони з Ейстейном прогулювали перший урок у школi й ходили до нiмецьких бункерiв у Нурдстраннi.