Леопард

Окрiм столiв з крiслами й комп’ютерами для кожного. На столi стояла засмальцьовано-руда вiд старостi кавоварка й велика пляшка з водою.

– За стiною котельня, яка обiгрiвае всю в’язницю, тому тут так тепло, – сказав Харрi.

– А насправдi тут навiть затишно, – мовила Кая, сiдаючи за один iз столiв.

– Ще б пак, навiть скидаеться на пекло, – додав Гольм, стягнувши замшеву куртку й розстебнувши верхнього гудзика на сорочцi. – А мобiльний тут працюе?

– Ледь-ледь, – вiдповiв Харрi. – І Мережа е. У нас е все необхiдне.

– Окрiм чашок для кави, – зауважив Гольм.

Харрi похитав головою. Добувши з кишень плаща три бiлi чашки, вiн розставив iх на столах. Потiм витягнув з внутрiшньоi кишенi пачку кави й попростував до кавоварки.

– Ти прихопив iх з iдальнi, – констатував Бйорн, пiднявши чашку, яку Харрi поставив перед ним. – «Хенк Вiльямс»?

– Фломастером виведено, тому обережно, – попередив Харрi, надриваючи зубами пакунок з кавою.

– «Джон Фанте», – прочитала Кая на своiй чашцi. – А на твоiй що?

– Наразi порожньо, – вiдповiв Харрi.

– Чому?

– Бо там мае бути написане iм’я нашого головного пiдозрюваного.

Нiхто й словом не прохопився у вiдповiдь. Кавоварка жадiбно ковтала воду.

– Поки звариться кава, я б волiв почути три версii, – заявив Харрi.

Не встигла наповнитися друга чашка, як уже пролунала шоста версiя, й тут Харрi обiрвав балачки.

– Гаразд, це була просто розминка, щоб мiзки розiгрiти.

Кая щойно припустила, що убивства було скоено на сексуальному грунтi й убивцю вже засуджували за такий злочин, а тому вiн знав, що полiцiя вже мае зразок його ДНК, тож не розбризкував сперму по землi, а мастурбував у пакунок чи щось таке, перш нiж покинути мiсце злочину, тому iм треба спершу переглянути списки засуджених i поговорити з колегами з вiддiлу моралi.

– Невже ти не припускаеш, що у цьому щось е? – спитала вона.

– Я взагалi нiчого не думаю, – одказав Харрi. – Я намагаюся зберегти розум ясним i сприйнятливим.

– Але ж ти маеш якусь власну думку?

– Маю.

Гадаю, всi три убивства скоiла одна й та сама людина або люди. Й гадаю, що ми спроможнi знайти зв’язок мiж убивствами, який, у свою чергу, може привести нас до мотиву злочину, котрий – якщо нам неймовiрно поталанить – приведе нас до одного чи кiлькох винних.

– Неймовiрно поталанить? Тобто шансiв у нас обмаль?

– Та… – Харрi вiдкинувся у крiслi, заклавши руки за голову. – Лiтератури про серiйних убивць написали кiлометри.