Син

– На мiсцi злочину?

– У парку Куба.

– Звiдки тобi вiдомо, що це мiсце злочину?

Вiн бачив, як вона зосередилась. Шукае гiдний вихiд. Але не знаходить.

– Імовiрне мiсце злочину, – нарештi здобулась вона.

– А хто сказав, що менi потрiбна допомога?

Вона кивнула великим пальцем назад i вгору, показуючи, звiдки надiйшло розпорядження.

– Але я думаю, що допомоги, насправдi, потребую саме я. Я тут новачок.

– Щойно пiсля навчання?

– Пiвтора року у вiддiлi боротьби з наркотиками.

– Новачок.

І вже прорвалась у вiддiл убивств? Вiтаемо, Адель. Або тобi справдi пощастило, або маеш високi зв’язки, або ти…

Вiн вiдкинувся в крiслi майже горизонтально, щоб намацати в кишенi джинсiв слоiк зi снусом.

– …жiнка? – запропонувала вона завершення фрази.

– Я хотiв сказати «здiбна».

Вона зашарiлась, i вiн прочитав досаду в ii очах.

– То ти здiбна? – запитав Симон, закладаючи порцiю снусу пiд верхню губу.

– На своему курсi – друга за результатами.

– І як довго плануеш затриматись у нашому вiддiлi?

– Що ти маеш на увазi?

– Якщо наркотики тобi не припали до душi, чому ти думаеш, буцiмто вбивства будуть тобi приемнiшими?

Вона знову зосередилась на iншому.

Симон натомiсть переконався, що вiн правий: вона одна з тих людей, що приходять на короткий час, перш нiж перескочити на вищi поверхи, влитись у вищi ланки. Кмiтлива. Напевне, взагалi залишить полiцiю. Як учинили отi розумники з вiддiлу боротьби з економiчною злочиннiстю. Пiшли собi, здобувши навички, якi iм були потрiбнi, а Симона покинули напризволяще. Полiцiя – не мiсце для яскравих, обдарованих i амбiцiйних, що прагнуть жити повноцiнним життям.

– Я пiшов з мiсця злочину, бо там нiчого не вдасться знайти, – сказав Симон. – То скажи менi, з чого б ти сама почала?

– Я розпитала б його близьких, родичiв, – промовила Карi Адель, очима шукаючи вiльний стiлець. – Простежила б усi його дii i пересування, перш нiж вiн потрапив у рiчку.

Вимова Карi Адель свiдчила, що вона походить з центрального району Осло, де люди побоюються, що хибний акцент зробиться iхнiм ганебним тавром.

– Браво, Адель. Близькi i родичi…

– …це його дружина. Що невдовзi мала стати «колишньою». Вона не так давно витурила його з дому. Я розмовляла з нею. Вiн тулився у притулку для наркоманiв Іла… Ти не проти, якщо я сяду?

Здiбна. Безперечно, здiбна.

– Наразi, не маеш такоi нагоди, – сказав Симон пiдводячись.