Ги-ги-и

Єдиною ознакою, що це мисляча iстота, було те, що вiн справно просився в туалет i не обминав жодноi можливостi задирати халати санiтарок. Але останнього мiсяця вiдбулися значнi змiни. Хворий практично вже нiчим не вiдрiзняеться вiд нормальних людей, що позитивно свiдчить про розквiт психiатрii на мiсцях, – виголосив головний лiкар.

– Браво! – захоплено вигукнув бургомiстр. – Але навiщо ж його досi тримають у лiкарнi?

– Рiч у тому, що його було звинувачено в жахливих злочинах. Вiн та його родина провадили кнайпу, в якiй годували постояльцiв рiзним свинством, вiд чого тi давали дуба, а потiм iх переробляли на шинки, сальцесони, шпондерки, кишки i таке iнше.

Однак, оскiльки вся родина, крiм нього, загинула пiд час штурму iхньоi кнайпи мунiципалами, а речовi докази разом iз кнайпою згорiли, то все це зосталося на стадii пiдозри.

Пан бургомiстр уважно подивився на мене.

– Важко повiрити, що людина з таким iнтелiгентним виглядом могла творити щось подiбне. Скажiть, чи вважаете ви себе здоровим?

– Так.

Тутешнi лiкарi творять дива. Шкода, що в Украiнi так мало знають про наш Кульпаркiв.

– І чим ви займетесь, коли покинете цi стiни?

– Я мрiю вступити до медичного iнституту, вивчитися на психiатра i повернутися назад на Кульпаркiв, щоб якнайбiльше вар’ятiв стало щирими патрiотами нашоi Вiтчизни!

Цими словами я викликав сльози розчулення у цiлоi депутацii. А той прибацаний, що нацюняв на пiдлогу, залiз пiд стiл i став витирати слiди свого грiха книжкою «Хiмiя в побутi».

– Панове! – звернувся бургомiстр до лiкарiв. – Саме таких людей потребуе наша багатостраждальна ненька!

І потиснув менi руку.

Санiтарки тулили мокрi хустинки до носа i клiпали очима.

Пiсля цього пан бургомiстр обвiв радiсним поглядом усiх присутнiх вар’ятiв i сказав ще раз:

– Панове! – Так до нас ще нiхто не звертався. – Панове! Наближаеться вирiшальний день: бути чи не бути нашiй неньцi Украiнi. І день цей настане пiслязавтра.

В недiлю весь свiдомий народ у единому поривi кине свiй голос за своiх обранцiв. Усi на вибори! – таким е гасло кожного патрiота, i я звертаюся до вас, тих, хто волею долi вирваний iз щоденного виру життя. Ви все ще залишаетеся громадянами Украiни, а тому повиннi виконати свiй священний обов’язок. У недiлю сюди приiде телебачення i зарубiжнi спостерiгачi. Вам надаеться висока честь вiдкрити в себе виборчу дiльницю.

Оця промова дещо ошелешила лiкарiв.