Трагедія гетьмана Мазепи

То що було головним для Мотрi, коли вона закохалася в немолодого вже гетьмана, та ще й свого хрещеного?

Гетьман І. Мазепа овдовiв року 1702-го. На вдiвствi невеселому побув два роки, а тодi…

А тодi раптом i посватався до молодшоi доньки генерального суддi i свого давнього приятеля, ба навiть кума, Василя Леонтiйовича Кочубея… Так, так, до неi, до Мотрi шiстнадцяти лiт, яка ще тiльки-но, як троянда, почала розквiтати з пуп’янка. Звiдтодi i на все життя, що в гетьмана ще лишалося, вона стала для нього Мотрононькою.

Гм… Вона й до кiнця життя була для нього такою – Мотрононькою, чорнобровою вродливицею, наче й не вiд свiту цього, земна i в той же час неземна, богиня i просто… Просто дiвчина. Файна, як десь в Украiнi кажуть.

Була тiею, про яку Олександр Пушкiн писав, що

…в Полтаве нет

Красавицы, Марии равной.

Она свежа, как вешний цвет,

Взлелеянный в тени дубравной.

Как тополь киевских высот,

Она стройна. Ее движенья

То лебедя пустынных вод

Напоминают плавный ход,

То лани быстрые стремленья.

Как пена, грудь ее бела,

Вокруг высокого чела,

Как тучи, локоны чернеют.

Звездой блестят ее глаза;

Ее уста, как роза, рдеют [2 - Про ту «грешную деву», якiй у Полтавi, за словами Пушкiна, буцiмто немае рiвних… При всiй повазi й навiть любовi до Мотрони Кочубей автор мусить не погодитись з Олександром Сергiйовичем: Полтава здавна славилась красунями. І тодi, i тепер. Бо найкращi дiвчата в Украiнi – полтавки. Такий це незвичний край! І це кажу вам я, полтавець з дiда-прадiда.

А щодо Мазепи, то вiн у Пушкiна «стар. / Он удручен годами, / Войной, заботами, трудами; / Но чувства в нем кипят, и вновь / Мазепа ведает любовь…»

Іван Степанович не ловелас, як i досi про нього розпускають чутки, Іван Степанович офiцiйно попросив руки Мотрi у ii батькiв, але йому було рiшуче й безповоротно вiдмовлено.

На тiй пiдставi, що шлюб мiж хрещеним батьком, яким для Мотрi був Мазепа, i хрещеницею немислимий – за церковними законами.

Мiг би, адже були випадки в iсторii, коли для високопоставлених осiб робилися Церквою винятки, мiг би, але…

Але не став домагатися того винятку для себе – батьки Мотрi були рiшуче проти, i тут уже й Церква була б безсилою. Цьому причин багато, але головна, як гадають iсторики, – жiночi ревнощi.