Невеличка драма

 – Ірусь, усе на мiсцi?

Чай був улюбленим напоем професора i, власне, единою його розвагою. Обiдати йому за справами доводилось завжди похапцем, а ввечерi вiн мiг порозкошувати коло столу, випиваючи, як правило, чотири склянки чаю, до того ж конче гарячого – для цього на тацi стояв чепурний кошик з десятком вуглин, якi й пiдкидалось щипцями в самовар, щоб пiдтримати його в станi кипiння.

– Зараз прийде Юрiй Олександрович, – озвалася мати. – Зачекай, Степане Григоровичу, хвилину…

– Юрiй Олександрович? О, давно не бачив! Чудовий розмовник… – сказав професор.

Справдi за якусь хвилину пролунав дзвiнок, i з’явився Юрiй Олександрович Славенко – високий чорнявий молодик, рiвно зачiсаний, з довгастим енергiйним обличчям. Вiн привiтався, поцiлував жiнкам руки, а професорову руку мiцно потиснув.

– О, силач, – скрикнув Степан Григорович. – Чудово, зараз питимемо чай! Сiдайте, прошу вас.

– Чай у вашому домi, професоре, стоiть поза всякою конкуренцiею, – сказав Славенко. – Вiн незрiвняний своiм ароматом i прозорiстю. Безперечно, господиня знае секрет, – додав вiн, глянувши на Ірен. – Вдома я про такий чай не можу навiть мрiяти… Моя «рабиня» частуе мене таким пiйлом, вiд якого, зрештою, можна дiстати перекруту кишкового.

– Ха, ха, ха! – засмiявся професор.

– Це невигода холостяцького життя, – зауважила мати.

– Мамо, присунь менi цукор, – з притиском сказала Ірен. – Прошу, Юрiю Олександровичу.

– Дякую, – промовив той, беручи склянку. – А надто зараз я не вiдмовлюсь вiд склянки гарного чаю. У мене справдi в горлi пересохло…

– Ви пiсля лекцii? – спитала Ірен. – Прошу, тато!

– Ірусь, ти молодець у мене! – сказав професор.

– Нi, де там! – вiдповiв Славенко. – Власне, я таки з лекцii, але уявiть собi, з лекцii украiнiзацii!

– Невже? – здивовано скрикнув професор.

– Яке безглуздя! – сказала мати. – Це ж заважае вашiй роботi!

– Уже три мiсяцi, – сказав Славенко.

– Не заздрю вам, – сказала Ірен.

– Я сам собi не заздрю, – смiючись, промовив Славенко. – Але що поробиш! Я пiдходжу до цiеi справи цiлком розумово.