Айвенго

Романiстика Скотта виникла на перехрестi iснуючих романiстичних традицiй i увiбрала досвiд обох романних рiзновидiв.

За вихiдну основу письменниковi послужив англiйський сiмейно-побутовий роман ХVІІІ столiття Г. Фiлдiнга, Т. Смоллетта, О. Голдсмiта та iнших, який досягнув високого рiвня у зображеннi життя, побуту, звичаiв, ментальностi рiзних прошаркiв тогочасного суспiльства. Тому не безперечною е звична точка зору, що у творчостi Скотта вiдбуваеться перехiд до реалiзму, розвинутого у творчостi романiстiв наступного поколiння – Дiккенса й Теккерея.

Та безсумнiвним е те, що вiн збагатив роман ХІХ столiття вправним вiдтворенням «колориту часу» й впливу iсторii на суспiльне й iндивiдуальне буття.

Англiйськi реалiсти ХVІІІ столiття рельефно змальовували середовище й характери персонажiв, часто в комiчному, а то й у сатиричному висвiтленнi. Але це був свiт приватного життя приватних людей, до якого лише iнодi долiтали притлумленi вiдзвуки iсторичних подiй. Історiя протiкала десь поза цим свiтом, десь збоку або, точнiше, зверху, у «високих» сферах, не позначаючись на ньому.

Вона була предметом iсторiографii, яка мала переважно наративний (розповiдний) або наративно-описовий характер.

Інша рiч Скотт: уже в першому циклi романiв, написаних на сюжети з недавнього минулого Шотландii, вiн прагнув показати, що приватне життя й iсторiя – не iзольованi свiти, що життя як особистостi, так i всього суспiльства пiдпорядковане iсторii, впливу ii закономiрностей та колiзiй.

Цi романи, вiд «Уеверлi» до «Айвенго», називають «шотландським», або «уеверлiйським» циклом. В основних рисах у них була вироблена модель iсторичного роману, яка лягла в основу европейськоi iсторичноi романiстики першоi половини ХІХ столiття.

Як правило, будуються вони так: спочатку Скотт, у стилi романiстiв ХVIII столiття, малюе повсякденне життя в маетку джентрi (помiщика) чи в буржуазнiй родинi. Але далi в це розмiрене життя, занурене в побут, вторгаеться iсторiя, розiгруються iсторичнi подii, у вир яких, нерiдко всупереч його намiрам i бажанням, втягнуто головного героя, молодого дворянина чи буржуа, i це тягне за собою важливi змiни в його життi.

Найвиразнiше ця схема проглядае в романi «Уеверлi», а також у «Пуританах», «Роб Роi» та деяких iнших. Розгортаючи твiр таким чином, Скотт що далi, то бiльше вiдходить вiд просвiтницького роману ХVІІІ столiття, звертаеться до ресурсiв любовно-авантюрного, пригодницького, готичного романiв.