Клітка, або Дискотека 80-х

Та не тремти! Це я так, для галочки у звiтi про проведену профiлактичну роботу… (Помовчавши). Про роботу, мiж iншим. Там у вас пiд боком, кажуть, якiсь панки завелися.

Матрос. Якi ще панки?

Капiтан. От ти й розберися. Менi дiльничний доповiдав, що вже кiлькох iз вибритими скронями бачив. Знаеш, що це значить?

Матрос. Ви про що?

Капiтан. Я – про вибритi скронi.

Матрос. Ну, просто приколюються пацани…

Капiтан. Приколюються? Та нi, Матросе, не просто приколюються. Це вони пiд фашистiв косять.

Матрос. Та що ви!.. Знаю я iх. Гордей, Баритон, Плюха… Якi фашисти? Пацани як пацани…

Капiтан. Матросе, ти що, самий вумний?..

Матрос. Та нi… Я ж… А що? Що треба?

Капiтан. Оце вже молодець! Повиховуйте iх трохи, щоб не псували менi картинку у районi своiм виглядом. Зрозумiв?

Матрос. Зробимо…

Капiтан. Ну от i добренько. Тiльки не перестарайтеся. Поганяйте трохи, але без калiцтва.

Матрос. Само собою…

Капiтан. І ще… (Через паузу). Аптекаря ти, сподiваюсь, знаеш?

Матрос.

Так собi. Привiт-привiт.

Капiтан. А де знайти його, у курсi?

Матрос. Можу пробити…

Капiтан. Ну, чого зайвi хвилi пiднiмати? Я тобi й так скажу. Бiля «Спартака», у кафешцi на Котовського його точка.

Матрос. Ну так, бачив його кiлька разiв у тому районi.

Капiтан. Сходи, попий чайку iз ним.

Матрос. Просто попити чайку?

Капiтан. Можете i чогось iншого. Ви ж люди дорослi. Солiднi, можна сказати, люди. Авторитетнi.

Матрос. Ну, схожу. Що, менi важко?.

.

Капiтан. Сходи, сходи. Проблемка у нього виникла. Треба пiдсобити.

Матрос. Що за проблемка? У загальних рисах…

Капiтан. Знаеш, чим Аптекар промишляе?

Матрос. Хто не знае? Димедрольчик, циклодольчик… «Колеса»!

Капiтан. Розбазiкався… Я за язика тебе тягну? Кивни, що знаеш, i мовчи тихесенько…

Матрос. Та що ви, iй-богу! Це ж мiж нами, як свiй свому…

Капiтан(iмiтуючи Жеглова-Висоцького iз «Мiсця зустрiчi змiнити не можна»). Ти здурiв! Із яких це пiр капiтан для вас своiм став? Я вас, гадiв, душив i душити буду! (Матрос смикаеться i «пiтнiе».

Капiтан задоволено усмiхаеться). Жартую, Матросе! А ти, що, очканув? Якийсь ти, Матросе, дьорганий став… Що, нерви здають? Нерви, дорогуша, треба берегти…

Матрос (ображено). Із вашими фокусами побережеш…

Капiтан. Ну, досить, досить… Хвать, сказав! (Трохи помовчавши). Ближче до тiла… Тобто – дiла… Так от, якiсь там фраери iз Польовоi надумали розвести Аптекаря на бабло.