Клітка, або Дискотека 80-х

Хай завтра везуть iх до суду. Кому – штраф, кому – мiтлу у руки. Ми свое дiло зробили… Я пiшов до себе. (Йде до виходу. Зупиняеться. Пiдкликае жестом сержантiв до себе). Ви ось що. Матросових пацанiв перепишите i тихенько вiдпустите. Списочок менi принесете.

Хренов. Що, усiх вiдпустити?

Капiтан(дивиться на нього зi здивуванням). Якого хрена, Хренов? Ти медкомiсiю давно проходив?

Хренов. Недавно.

Капiтан. І слух перевiряли?

Хренов. Так точно. Перевiряли.

Капiтан. І як?

Хренов. У нормi.

Капiтан.

І психiатра проходив?

Хренов. Так точно. Проходив.

Капiтан. І що? Здоровий?

Хренов(винувато, виправдовуючись). Звиняйте, товаришу капiтан!.. Я усе зрозумiв… Усе зрозумiв…

Капiтан. Молодець! (Плескае сержанта по плечу. Затим несподiвано вiдривае погона. Сержант враз блiднiе i розгублено видовжуе обличчя. Капiтан кладе вiдiрваного погона собi до кишенi). Ось так! Що це значить? Здогадуешся, сержанте?

Хренов(вiд хвилювання заледве промовляе слова). Я… що… мене… що… звiльнено? (Розпачливо).

За що, товаришу капiтане?

Капiтан. Заспокойся, Хренов! Це значить… (Обводить поглядом мiлiцiонерiв). Запам’ятовуйте! Це значить, що мальованськi хулiгани билися мiж собою, – це раз. Запам’ятали? (Сержанти дружньо кивають головами). Друге. Пiд час затримання учасникiв бiйки котрийсь iз цих даунiв (кивае у бiк «мавп’ятника»), якийсь мальованський пришибейко, чинячи злiсний опiр законним вимогам працiвникiв мiлiцii, зiрвав iз сержанта Хренова погона. Зрозумiло? (Хренов здивовано мовчить, двое iнших сержантiв синхронно кивають головами).

Вандала, який посягнув на святая святих, встановите самi. Менi все одно, яке у нього буде прiзвище… (До Хренова). Хренов, якого хрена? Ну що ти дивишся на мене, як Шарапов на Жеглова? Га?.. Запам’ятай, Хренов: або тупо робиш, що я наказую, або – нахрен з пляжу! Ферштейн?.. (Хренов мовчки кивае, капiтан задоволено усмiхаеться). Ну все, я пiшов. Без крайньоi потреби не турбувати! «Не кидати, не кантувати, у випадку пожежi виносити першим». Зрозумiло? (Сержанти весело кивають). Дерзайте, орли!

5

(«Остановите музыку» / Т. М’ягi)

Арка мiського парку. О пiв на першуночi.

На неосвiтленiй алеi, що веде вiд танцмайданчика («Клiтки») до арки, з’являються три силуети.

Силуети, наближаючись, спiвають голосами Альки, Воркути i Жанки:

Ты сегодня домой не пойдёшь,

Позвонишь маме, скажешь: «Не жди!» —

Потому, что…

Із тiнi арки виходять Царик, Щур i Шпрот.

Щур.