На нашем сайте вы можете читать онлайн «Собор Паризької Богоматері». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Собор Паризької Богоматері

Автор
Дата выхода
30 сентября 2020
Краткое содержание книги Собор Паризької Богоматері, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Собор Паризької Богоматері. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Виктор Мари Гюго) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) – французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він – поет і громадський діяч, для всього світу – автор безсмертних книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів.
«Собор Паризької Богоматері» – перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів). Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це – собор Паризької Богоматері.
Собор Паризької Богоматері читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Собор Паризької Богоматері без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ступивши кiлька крокiв по цiй довгiй, пологiй, небрукованiй i чимдалi бруднiшiй та крутiшiй вуличцi, вiн помiтив щось незвичайне. Вуличка не була безлюдна, по нiй тут i там чвалали якiсь невиразнi, безформнi постатi, тягнучись до вогника, що мерехтiв на другому кiнцi. Вони скидалися на незграбних комах, якi уночi, перелазячи з травинки на травинку, повзуть до вогника пастухiв.
Нiщо так не надае людинi вiдваги, як вiдчуття порожньоi кишенi. Гренгуар iшов уперед i незабаром догнав одну з тих примар, яка повзла повiльнiше вiд iнших.
– La buona mancia, sigr! La buona mancia![35 - Подайте, синьйоре! Подайте! (Іт.)]
– Хай тобi чорт, та й менi разом з тобою, я не розумiю, що ти кажеш, – мовив Гренгуар, минаючи його.
Вiн догнав ще одну з тих рухливих тiней i придивився до неi. Це був калiка – кульгавий та безрукий, причому такий, що складна система милиць i дерев’янок, яка його пiдтримувала, робила його схожим на рухливi мулярськi пiдмостки. Маючи нахил до благородних i класичних порiвнянь, Гренгуар у думцi назвав його живим тринiжком Вулкана.
Цей живий тринiжок, порiвнявшись iз поетом, привiтав його тим, що пiдсунув йому пiд самiсiньке пiдборiддя свою шапку, немов чашку для голiння, i крикнув майже у вухо:
– Se?or caballero, para comprar un pedaso de pan![36 - Сеньйоре рицар, подайте на шматок хлiба! (Ісп.
«Здаеться, – подумав Гренгуар, – цей теж говорить, але якоюсь чудернацькою мовою; вiн щасливiший за мене, якщо розумiе ii».
Потiм думки його раптом повернули в iншому напрямi, вiн ляснув себе по лобi й вигукнув:
– До речi, що в бiса вони хотiли сказати сьогоднi вранцi отим своiм «Есмеральда»?
Прискорив ходу, але щось утрете загородило йому дорогу. Це щось, чи, точнiше, хтось – то був низенький, з бородатим еврейським обличчям слiпець, який наче веслував своею палицею i якого мовби тягнув на буксирi великий пес.
– Facitote caritatem![37 - Подайте милостиню! (Латин.)]
– Слава богу! – озвався П’ер Гренгуар. – Нарештi хоч один заговорив людською мовою. Очевидно, я видаюся iм дуже милосердною людиною, якщо у мене просять милостиню, дарма що мiй гаманець геть порожнiй.











