Гойдалка

Поява щетинохвостки нагадала баронесi ii пам’ятну розмову з Мулан.

«А сестричка таки мала рацiю, – подумки погодилась з аргументами пiфiйки Гвен, – бiосфера багатьох планет близькоi галактичноi зони, швидше за все, мае спiльне джерело. Якась древня раса намагалась трансформувати цi планети за певним взiрцем, а потiм кинула цей проект недоробленим. Найцiкавiше – переробленi бiосфери iснують, а залишки техносфери вiдсутнi. Все вказуе на катастрофiчний кiнець «трансформаторiв». Щось iх знищило. Й це «щось» було галактичного калiбру.

Г’ормiти мали би пам’ятати цi подii. Вони все пам’ятають. Шкода, що тепер вони зi мною не спiлкуватимуться».

Вона згадала тi тижнi, коли в ii тiлi перебував зародок гуманоiда, й мимоволi здригнулась. Вона все вiдкладала вiзит до анабiозноi лабораторii, але тепер твердо вирiшила: завтра вона перемiстить ембрiон до iнкубатора. Чому суджено бути, того не уникнути. Це кредо земних фаталiстiв вона засвоiла багато рокiв тому. Ще на Бальсанi.

«Нi, не завтра, а сьогоднi, тепер!» – рука баронеси рушила, щоби командним помахом розчинити вхiдну мембрану, але зависла на пiвдорозi.

В кiстцi над ii правим вухом виникло недоречне саме тепер вiдчуття. Виклик внутрiшнього комунiкатора. Баронеса дала дозвiл на контакт.

– Вiтаю вас, Вей.

Або iй здалось, або в голосi Тарасватi бринiла незвична напруга.

– І я рада вам, Преподобна.

– Вибачте, що турбую вас проти ночi.

– Нiч тут – умовнiсть.

– І все ж таки… У нас нове завдання, Вей. Імператор вiддав наказ йти до Пратари.

– Несподiвано.

Це направду несподiвано, наказ iмператора ii здивував.

– Нам наказано знайти та активувати портал на планетi 18КВ216:2, – продовжила Тарасватi. – А також, у разi потреби, захистити його вiд ворога. Головною проблемою вважаеться вiдновлення життедiяльностi iстот, вiдомих вам як норни…

– Але ж…

– Приготуйтесь отримати iнформацiю про них. Вiдразу попереджаю: iнформацiя буде надана у специфiчному форматi. Г’ормiти силкувалися адаптувати своi знання про норн до нашого способу мислення.

Проте – скажiмо вiдверто – в них не все вийшло. Менi, разом iз вашою групою ксенобiологiв, необхiдно опрацювати отриманi вiд них знання. Там десятки, якщо не сотнi терабайт.

– Я не впевнена, що цього буде достатньо для успiшного ребiозу таких незвичайних iстот. Те, що менi вiдомо про норн, свiдчить про iхне походження з абсолютно невiдомоi нам бiосфери. Ми не знаемо анi iхньоi морфологii, анi принципiв функцiонування iхнiх органiзмiв.