Соната для вітру та ночі

Отямившись, оглянувся довкола, усмiхнувся i так же тихо сказав:

– Богдане, я таки до Інформатикуму увiйшов. Правда, прямого контакту ще не вiдбулося, але я отримав якiсь цифри, незрозумiлi знаки й символи. Ось, я записав iх. Може твоi професiонали щось тут зрозумiють?

Богдан узяв аркуш, покрутив його.

– Спробуемо. Що ще?

– Менi вдалося увiйти до одного iз сайтiв росiйськоi розвiдки.

– Ну й?..

– Я прогулявся там – хай вибачають – вичитав деякi паролi i знайшов шифр, який нiхто не може прочитати.

– Звiдки ти знаеш?

– Зв’язався зi своiми росiйськими хакерами – я iм зрiдка пiдкидаю iнформацiю стосовно iхнього кримiналу, а вони – що мене цiкавить.

– Це може мати оперативний iнтерес?

– Справа у тому, що над тим файлом вони вовтузяться уже десь рокiв п’ять…

– Думаеш, варто на це тратити час?

– Я колись тобi розповiдав про загадковий файл.

– Так…

– У ходi роботи я зустрiв кiлька символiв, якi дозволяють припустити, що то файл Андропова.

– Але при Андроповi файлiв не було ще.

– Це не мае значення. Могли закодувати i пiзнiше. Але iнформацiя стосуеться генсека.

– Ходiмо до кабiнету.

Богдан викликав офiцера.

– Розшифруйте це, – сказав йому, i той, взявши аркуш, вийшов.

– Коли файл дiйсно стосуеться Андропова, – продовжував Василь, – то ми знайдемо вельми цiкаву iнформацiю.

– Якщо зараз вона ще комусь потрiбна.

– Навiть, якщо б нею скористались тiльки журналiсти та iсторики, i то е сенс дiзнатися, що там.

– Так… сьогоднi в мене… А що як ми зустрiнемося завтра? В обiд у нашому кафе.

Там i з’ясуемо, що нам робити далi.

– Добре, до завтра.

– Бувай.

– Бувай. – Василь зробив рукою жест i вийшов.

Офiцер вiдчинив дверi до кабiнету якось тихо.

– Богдане, тебе викликае шеф, – сказав з тривогою у голосi.

– Коли менi пiдiйти до нього?

– Негайно.

Начальник управлiння був коректний. Навiть занадто. Пiсля кiлькох загальних фраз перейшов до справи.

– У зв’язку зi змiною полiтичного курсу нам доведеться зробити невелику корекцiю у роботi з полiтичними партiями, громадськими органiзацiями i бiзнесовими структурами, котрi якимось чином пов’язанi з опозицiею.

Так як «Мала академiя» пiдтримувала опозицiю, вона повинна припинити свое iснування. Але це треба зробити тихо, без шуму i без журналiстiв. Ваше завдання надто просте: проконтролювати, аби виконавцi не допустили помилки. Зрозумiло?

– Так.

– Вашого консультанта, Бутовича, я розпорядився звiльнити. Пiдшукайте собi iншу кандидатуру.