Кожному своє

Професор: На жаль, це неможливо. Тобi з ним доведеться зустрiтись наодинцi, i то зараз, у цю хвилину.

Юда: Нi! Благаю, не роби цього!

Голос Христа: Менi здавалося, що випив чашу я до дна…

Професор: Я прошу Тебе вiдповiсти на запитання. Юда хотiв позбавити себе життя. Як Ти ставишся до цього?

Голос Христа: Вiн не один нещасний.

Юда: Учителю, убий мене, ти ж знаеш, я не заради грошей… Усi хотiли цього… Навiть Ти… А я ждав чуда.

Голос Христа: Не лукав. Тепер то непотрiбно.

Юда: Хтось повинен був це зробити.

Чому ж не я? По-правдi, я не думав, що так закiнчиться усе. Тиждень тому ерусалимський плебс кричав Тобi «Осанна!». Вiн ждав, що ти почнеш годувати, а Ти зi своiм повчанням… Натовп не любить, коли його учать i не терпить переваги пророка над собою… От якби Ти, що було б цiлком природно, вдарив Пiлата громом, от тодi всi упали б ниць перед Тобою… а Ти вiддав себе iм на наругу… Натовп не любить слабого… Ось i наслiдки, а я тут нi при чому.

Голос Христа: Знову лукавиш, Юдо.

Хiба зрада твоя в тому, що ти поцiлував мене? Вона в тому, що ти зiйшов з дороги i не прийшов туди, куди збирався… А тепер я хочу, щоб все це припинилось…

Професор виключив магнiтофон.

– Знаете, – сказав, – було тяжко слухати. Ми вiдчували себе iнквiзиторами. Перше враження – що маеш справу з живою людиною.

У залi настала мертва тиша. Так, нiби тiльки-що поховали когось. Григорiй Федорович звернув увагу, що слухачiв охопила тривога. В усiх обличчя витягнутi, очi щось шукають, посмiшки безглуздi.

– Ми можемо реконструювати не тiльки iсторичну особу, а й легендарний чи лiтературний персонаж. Бiльше – ми ставимо iх у найрiзноманiтнiшi ситуацii, причому з програмою розвитку сюжету i вiдтворення його (у виглядi мультфiльму, наприклад) на дисплеi. Незабаром ми вийдемо на масовий телеекран.

– Якщо я вiрно зрозумiв, – сказав Молодан, – ви позбавите роботи тисячi, а то й десятки тисяч творчих працiвникiв. Менi стае моторошно. Тепер я уявляю, що ви наробили…

– Дiалектика розвитку науки така, що дозволити собi думати про якогось там мультиплiкатора, чи оператора, який виконуе примiтивнi операцii – це велика розкiш, коли такi операцii можна прискорити у мiльйони раз.

Наш комп’ютер зробить малюнки з точнiстю справжнiх фотознiмкiв, створить найфантастичнiшi пейзажi, а розвиток дii з вражаючою реальнiстю. У найближчому майбутньому телетеатри завоюють глядача. Ігровий фiльм витiснятиметься.