Людиною він був

Чесно кажучи, я волiв би, щоб вiн так i не дiзнався про це.

– Але що менi казати, якщо вiн коли-небудь зачепить цю тему?

– Не варто нiчого казати. Зрештою, у нього немае пiдстав пiдозрювати, що це ви натрапили на iм’я Пенгеллi, коли були в Москвi на книжковiй конференцii, а я, звiсно, йому цього не сказав.

– Дякую, сер Алан. Приемно, що ви повiдомили менi про це.

– Дрiбницi. І, до речi, пане Клiфтон, вiтаю. Ви заслужили.

* * *

Коли Джайлз покинув будiвлю № 10, вiн швидко повернувся до свого будинку на Смiт-сквер.

Йому полегшало, що у Маркгема вихiдний, тож пiсля того як вiн вiдчинив вхiднi дверi, негайно пiднявся нагору до спальнi. Увiмкнув свiтильник бiля лiжка, засунув фiранки i вiдкинув верхне простирадло. Хоча лише минула шоста година, на Смiт-сквер уже палали вуличнi лiхтарi.

Вiн пройшов тiльки половину сходiв, коли почув дзвiнок. Кинувся вiдчиняти дверi й виявив на порозi якогось молодика. За ним чорнiв фургон без розпiзнавальних знакiв, заднi дверцята були вiдчиненi. Чоловiк простягнув руку:

– Я доктор Вiден.

Гадаю, ви нас чекаете?

– Авжеж, – зронив Джайлз, коли двое чоловiкiв вистрибнули iз задньоi частини фургона й обережно витягли ношi.

– Ходiть за мною, – запросив Джайлз i повiв прибульцiв нагору до спальнi.

Двiйко санiтарiв пiдняли непритомну жiнку з нош i переклали ii на лiжко. Джайлз накинув ковдру на дружину, а вiдвiдувачi вийшли, не промовивши жодного слова.

Лiкар перевiрив ii пульс.

– Я дав iй заспокiйливе, тож вона спатиме iще кiлька годин.

Прокинувшись, цiлком може спершу уявити, що все, що сталося, було жаским сном, але, виявивши, що перебувае у знайомому оточеннi, хутко очуняе й згадае, що з нею сталося. Вона обов’язково здивуеться, скiльки ви про неi знаете, тож у вас е ще трохи часу обмiркувати, що iй казати.

– Я вже це зробив, – сказав Джайлз, супроводивши доктора Вiдена вниз i вiдчинивши вхiднi дверi.

Чоловiки вдруге потиснули один одному руки, пiсля чого медик не озираючись сiв на передне сидiння чорного фургона.

Автомобiль повiльно об’iхав Смiт-сквер, потiм повернув праворуч i влився в iнтенсивний вечiрнiй рух.

Щойно фургон зник iз поля зору, Джайлз зачинив дверi й побiг назад нагору. Вiн пiдтягнув крiсло i сiв бiля поснулоi дружини.

* * *

Мабуть, Джайлз задрiмав, бо коли розплющив очi, побачив, що Карiн сидить у лiжку й дивиться на нього. Вiн моргнув, посмiхнувся й пригорнув дружину.

– Все закiнчилося, кохана. Тепер ти в безпецi, – пообi-

цяв вiн.