Каїн і Авель

Каiн i Авель

Джеффрi Арчер

Бест

Джеффрi Арчер (нар. 1940 р.) – постать доволi неоднозначна. Англiйський полiтик з оксфордською освiтою, який кiлька разiв полишав полiтичну арену через скандали; благодiйник; лорд, котрий потрапив до в’язницi за лжесвiдоцтво та перешкоду в здiйсненнi правосуддя; людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити свое матерiальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером i дав авторовi змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що написав понад 20 книжок.

В основi роману «Каiн i Авель» (1979) – протистояння двох яскравих особистостей. Вiльям Ловелл Каiн народився в Америцi в сiм’i багатого банкiра, що здебiльшого й визначило його характер i майбутне. Авель Росновський з’явився на свiт у той самий день, що i Каiн, тiльки у Польщi, i був знайдою, сьомою дитиною у бiднiй родинi, й до свого повнолiття йому довелося пережити стiльки лиха, що не кожна б людина могла витримати. Проте, незважаючи на такi рiзнi долi, Каiна i Авеля об’еднувала воля до життя i прагнення в усьому бути першими.

І врештi-решт провидiння зiштовхнуло iх у нещаднiй боротьбi за владу i багатство…

Джеффрi Арчер

Каiн i Авель

Присвячуеться Майклу та Джейн

Серiя «Бест» заснована у 2019 роцi

Jeffrey Archer

KANE AND ABEL

Переклад з англiйськоi Є. М. Тарнавського

Художник-оформлювач М. С. Мендор

Kane and Abel Copyright

© 1979 by Jeffrey Archer

© Є. М. Тарнавський, переклад украiнською, 2019

© М.

С. Мендор, художне оформлення, 2019

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2019

Частина перша

1906–1923

1

18 квiтня 1906 року, Слонiм (Польща)

Вона перестала лементувати лише тодi, коли перестала дихати. Саме тодi почав волати вiн.

Хлопчина, який полював на зайцiв у лiсi, не був упевнений, що це було – останнiй зойк жiнки чи перший – малюка, який сповiщав, що на свiт з’явилася нова iстота. Пiдлiток обернувся, вiдчуваючи можливу небезпеку, а його очi шукали тварину, котра, вочевидь, вiдчувала бiль.

Та вiн зроду не знав жодноi тварини, яка кричала б так разюче. Хлопець обережно ступив крок назустрiч галасу, що уже перетворився на завивання, але вiн усе одно не був схожий на голоси тварин, яких вiн знав. Пiдлiток сподiвався, що тваринка буде невеликою, щоб ii можна було вбити; принаймнi зайцем можна буде пообiдати.

Вiн пiдкрався до рiчки, звiдки надходив дивний гамiр, перестрибуючи з дерева на дерево та дряпаючи кору.