Людиною він був

Двое лакеiв у лiвреях золотаво-червоного кольору королiвського дому виструнчилися внизу широких сходiв, вкритих червоною килимовою дорiжкою. Гаррi з Еммою почали повiльно пiднiматися, намагаючись виглядати врочисто. Коли вони дiйшли до вершини, iх зустрiли iще двое джентльменiв iз королiвського дому. Гаррi помiтив, що iхнiй ранг зростав щоразу, коли iх зупиняли.

– Гаррi Клiфтон, – назвався вiн iще до того, як його запитали.

– Доброго ранку, пане Клiфтон, – привiтався старший iз двох офiцерiв.

 – Будьте ласкавi, ходiмо за мною! А мiй колега проведе вашу родину до Тронноi зали.

– Удачi! – прошепотiла Емма, коли Гаррi ступив крок за офiцером.

Родина пiднялася iншими, не такими широкими сходами, якi вели у довгу галерею. Емма затамувала подих, коли входила до зали з високим склепiнням та споглядала ряди тiсно розвiшених картин, якi вона бачила лише в художнiх альбомах. Тож звернулася до Саманти:

– Оскiльки нас навряд чи запросять сюди вдруге, гадаю, Джессiка хотiла б дiзнатися бiльше про королiвську колекцiю.

– Я також, – докинув Себастьян.

– Багато королев i королiв Англii, – почала Саманта, – були поцiновувачами мистецтва та колекцiонерами, тож це лише крихiтна добiрка з королiвськоi колекцii, яка насправдi належить не монарху, а нацii. Можете помiтити, що у центрi картинноi галереi – британськi художники початку дев’ятнадцятого столiття. Чудовий краевид Венецii Тернера висить навпроти вишуканого зображення Лiнкольнського собору пензля його старого суперника, Констебла[3 - Джон Констебл (1776–1837) – англiйський художник-пейзажист.

]. Але, як бачите, у галереi домiнуе величезний портрет Карла II на конi, написаний Ван Дейком, який на той час був придворним художником.

Джессiка була у такому захватi, що майже забула, для чого вони прийшли. Коли ж нарештi гостi дiсталися до Тронноi зали, Емма пошкодувала, що не прибула сюди ранiше, оскiльки першi десять рядiв крiсел уже були зайнятi. Вона шпарко пройшлася центральним проходом, знайшла мiсце в кiнцi першого доступного ряду i чекала, поки до неi приеднаеться родина.

Як тiльки всi вони сiли, Джессiка взялася уважно вивчати примiщення.

Трохи бiльше трьохсот акуратних золотих крiсел утворювали шiстнадцять рядiв, посерединi iх роздiляв широкий прохiд. У переднiй частинi зали одна сходинка, вкрита червоним килимом, вела до великого порожнього трону, який чекав свого законного власника.