Людиною він був

– Менi пробачили? – поцiкавився Себастьян, коли Джессiка застiбала годинник «Варгол свотч» на своему зап’ястку.

– Тiльки якщо ти не забув про подарунок для мами.

– Але ж сьогоднi не ii день народження, – заперечив Себастьян. – Залишилося iще майже два мiсяцi.

– Я це знаю, тату, але завтра у вас рiчниця шлюбу, – це на той випадок, якщо ти забув.

– Рятуйте! Я й справдi забув.

– Але, на щастя, не забула я, – Джессiка вказало на красиво загорнуте пуделко з прикрiпленою карткою на столi.

– І що всерединi?

– Пара взуття вiд «Рейна», яке мама запримiтила на Кiнгс-роуд минулого тижня, але вважала, що воно надто дороге.

Усе, що тобi лишилося зробити, це пiдписати картку.

Вони почули, як вiдчиняються вхiднi дверi, i Себастьян хутко написав на картцi: «Це був незабутнiй рiк. Кохаю, Себ».

– Як ти змогла за нього заплатити? – прошепотiв вiн, кладучи авторучку назад до кишенi.

– Твоею кредитною карткою, певна рiч.

– Боже, допоможи твоему чоловiковi! – промовив Себастьян, коли до кiмнати зайшла Саманта.

– Поглянь, що татко подарував менi на день народження! – похизувалася Джессiка, демонструючи свою руку.

– Який чудовий дарунок, – похвалила Саманта, милуючись годинником iз зображенням «Супу Кемпбелла»[9 - Campbell Soup Company – американська компанiя з переробки харчових продуктiв i закусок, створена 1869 року. Бляшанка «Супу Кемпбелла» 1961-го потрапила на мистецький проект Ендi Ворхола i стала символом поп-арту.] на циферблатi.

– Я щось i для тебе маю, кохана, – мовив Себастьян, беручи пуделко зi столу i сподiваючись, що чорнило вже висохло.

 – З ювiлеем! – додав вiн, перш нiж пiдхопити дружину на руки.

Саманта поглянула через плече чоловiка й пiдморгнула доньцi.

* * *

Арнольд Гардкасл приеднався до Хакiма та Себастьяна в кабiнетi голови правлiння уже втрете за цей тиждень.

– У вас було достатньо часу, щоб розглянути пропозицiю Меллора? – поцiкавився Хакiм, коли юридичний радник банку сiв навпроти них.

– Безперечно, – пiдтвердив Арнольд, – i, без сумнiву, це справедлива пропозицiя, але маю запитати, чому Меллор вибрав для передачi компанii вас серед усiх iнших людей?

– Бо вiн ненавидить Едрiена Слоуна навiть бiльше, нiж нас? – запропонував версiю Себ.

 – І не забувайте, що Слоун вiдповiдальний за те, що йому не вдалося захопити наш банк.

– У Сiтi е й iншi банки, – зауважив Арнольд.

– Але нiхто не знае, як вiн працюе, так само добре, як Слоун, – вiдповiв Хакiм.