Могутніше за меч

– Але ж це складе сiмдесят фунтiв!

– Одинадцять мiсяцiв.

– Десять.

– Згода, молодий чоловiче. Сподiваюся, що це перша угода з багатьох, – додав вiн, тиснучи руку Себу.

Себ виписав чек на десять фунтiв, тодi як пан Гард вибрав невелике червоне пуделко, в яке поклав перстень.

– Приемно мати з вами справу, пане Клiфтон.

– Одне запитання, пане Гард. Коли я зможу побачити горiшню полицю?

– Коли станете головою правлiння банку.

8

За день до прильоту Гаррi до Москви британський мiнiстр закордонних справ Майкл Стюарт викликав росiйського посла до свого кабiнету в Вайтхоллi i вiд iменi уряду Їi величностi висловив протест через ганебне поводження з Анатолiем Бабаковим.

Вiн зайшов так далеко, що вимагав не лише звiльнити полiтв’язня з казематiв, а й негайно скасувати заборону на публiкацiю його книжки.

Заяву пана Стюарта для преси розмiстили на першiй шпальтi всi часописи краiни, а «Таймс» i «Гардiан» додатково згадали про кампанiю, яку розпочав популярний письменник Гаррi Клiфтон.

Того ж дня пiд час години запитань до прем’ера лiдер опозицii Алек Даглас-Гоум висловив свою стурбованiсть долею Бабакова i закликав главу уряду бойкотувати двостороннi перемовини, якi мали вiдбутися з радянським лiдером Леонiдом Брежневим у Ленiнградi цього мiсяця.

Наступного дня фото Бабакова разом зi свiтлинами його дружини Олени з’явились у кiлькох виданнях. «Дейлi мiррор» охарактеризувала його книжку, як бомбу з годинниковим механiзмом, котра, якщо ii опублiкують, пiдiрве радянський режим.

Гаррi стало цiкаво, звiдки вони могли про це дiзнатися, якщо не читали цю книжку. Але вiн розумiв, що сер Алан не мiг би допомогти йому бiльше, й був налаштований дотримуватися своiх зобов’язань за угодою.

Пiд час нiчного лету до Москви Гаррi знову й знову переглядав свою промову, i до тiеi митi, коли лiтак БТКА приземлився в аеропорту Шереметьево, вiн був упевнений, що його кампанiя набирае обертiв i що вiн виступить iз промовою, якою буде пишатися Джайлз.

Гаррi знадобилося бiльше години, щоб пройти митницю, не в останню чергу через те, що його валiзу довелося розпаковувати, а потiм двiчi перепаковувати.

Вочевидь, вiн не був бажаним гостем. Коли Гаррi нарештi вiдпустили, то його та кiлькох його колег-делегатiв усадовили у старий шкiльний автобус, який за п’ятдесят хвилин зупинився бiля готелю «Маджестiк». Гаррi був геть виснажений.

Портье повiдомив, що йому як головi британськоi делегацii видiлили один iз найкращих номерiв готелю.