Могутніше за меч

Автiвка долала залитi дощем вулицi росiйськоi столицi, минула собор Василiя Блаженного, будiвлю рiдкiсноi краси, розташовану в пiвденному кутку Красноi площi. Потiм переiхала мостом Москву-рiку, повернула лiворуч i за кiлька хвилин зупинилася бiля ворiт посольства Великоi Британii, якi дiлили навпiл королiвський герб. Водiй зупинив автiвку бiля вхiдних дверей. Гаррi був уражений. Палацова резиденцiя, гiдна царя, здiймалася над ним, нагадуючи про величнiсть колишньоi Британськоi iмперii, а не про ii урiзаний статус у повоенному свiтi.

Наступною несподiванкою для нього стала поява посла, який вийшов на сходи, щоб привiтатися з гостем.

– Доброго ранку, пане Клiфтон, – промовив сер Гамфрi Тревелян, коли Гаррi вийшов з автiвки.

– Доброго ранку! – привiтався Гаррi, i двое чоловiкiв потиснули навзаем руки так, нiби мали намiр укласти угоду.

Посол повiв Гаррi до величезноi круглоi зали, яка могла похвалитися скульптурою королеви Вiкторii в натуральну величину, а також портретом ii правнучки у повен зрiст.

– Ви, мабуть, ще не читали сьогоднiшню «Таймс», – зауважив Тревелян, – але можу вам сказати, що ваш виступ на письменницькiй конференцii, здаеться, досягнув бажаного результату.

– Будемо на це сподiватися, – сказав Гаррi. – Але це станеться лише тодi, коли звiльнять Бабакова.

– Це може зайняти трохи бiльше часу, – попередив посол. – Вiдомо, що совети не квапляться щось робити, особливо якщо це не iхня iнiцiатива. Певно, варто пiдготуватися до тривалоi гри. Однак не слiд розчаровуватися, бо можу сказати, що полiтбюро було здивоване пiдтримкою, яку надала вам мiжнародна спiльнота.

Посол повiв свого гостя мармуровим коридором, обвiшаним портретами британських монархiв, якi не зазнали такоi ж долi, як iхнi росiйськi родичi. Подвiйнi дверi вiд пiдлоги до стелi вiдчинили двiйко лакеiв, коли посол був ще за кiлька крокiв вiд них. Дипломат увiйшов прямо до свого кабiнету, зайняв мiсце за великим незахаращеним столом i вказав Гаррi на крiсло навпроти.

– Я вже дав вказiвки, щоб нас не турбували, – сказав Тревелян, вибираючи ключ iз зв’язки i вiдмикаючи одну шух- лядку.

Посол дiстав звiдти теку й один аркуш паперу, який передав Гаррi.

– Не поспiшайте, пане Клiфтон. Ви не обмеженi в часi, як у сера Алана.

Гаррi взявся вивчати докладний перелiк iмен, адрес i номерiв телефонiв, якi, здавалося, не мали жодноi послiдовностi й логiки.