На нашем сайте вы можете читать онлайн «У вогні плавильника. Срібло». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
У вогні плавильника. Срібло

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
Краткое содержание книги У вогні плавильника. Срібло, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению У вогні плавильника. Срібло. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ганна Гороженко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Живий, легкий та одночасно глибокий роман про події початку ХVІІ століття – «У вогні плавильника. Срібло» – заснований на історичних фактах. Ці часи не так часто згадують у літературі, як і всю історію Речі Посполитої та Великого князівства Литовського (яке має дуже мало спільного із теперішньою Литвою, більша і панівна частина населення – то були русини, тобто предки теперішніх українців та білорусів).
Історія Самійла Корецького, яку розповідає авторка, то майже Дюма! Увагу читача міцно тримає головна битва, головна інтрига роману – ворожнеча двох неймовірних жінок, реальних княгинь Анни Корецької та Софії Ружинської. Ця битва – суто жорстокі, середньовічні діяння: напади, отруєння, знищення цілих сіл і міст, зневага до правосуддя та верховної влади. Усе це на тлі релігійного протистояння католиків, православних, уніатів… і зовсім не священницьких пристрастей.
У вогні плавильника. Срібло читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу У вогні плавильника. Срібло без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Дивиться цар Василь на армiю, яку зiбрав Ружинський. Господар Кремля точно знае, це не вiн, а цар Дмитро Іванович – самозванець. Бо справжнього сина Івана Грозного на власнi очi бачив мертвим. Тому дитятi, якому не виповнилось й десяти рокiв, ревнивi бояри перерiзали горло, i Шуйський це добре знав – бо сам на вимогу наступника Грозного – Бориса Годунова розслiдував цю справу. Василь згадав тiло забитоi дитини i сплюнув на землю:
«Гниди», – процiдив крiзь зуби i зiйшов зi стiни. – «Коли там шведи пiдiйдуть? Без них ми не подужаемо… Лишень би встигли з допомогою».
Довкола володаря Кремля скупчились радники в охабнях iз довгими рукавами з прорiзями, якi волочились по землi. За мурами засурмили. Ружинський випробовуе на мiцнiсть нерви захисникiв Москви i вже не вперше наказуе сурмити до бою. Вiйсько вишиковуеться, стоiть у бойовiй позицii по пiвгодини i потiм лунае заклик «вiдбiй». Вояки розходяться по своiх мiсцях, i знову в таборi лунае гомiн та регiт.
У просторому наметi зарослий в походi Роман Ружинський сидiв на лавi i гострив татарський нiж. Вiн вже й не помiчав диму i запаху пороха, який розвiювався довкола. Аромат цей багато рокiв супроводжуе Ружинського, як сiрка чорта. В шатрi все похiдне, аскетичне. Лава, стiл i нашкидкоруч збите з дощок лiжко. Ось i всi зручностi в житлi гетьмана. Ружинський вiдклав нiж на стiл i тепер вже розминав шию, потягнувся рукою – його мучило поранення, отримане пiд час бою три мiсяцi тому, i кожна дiя вiдтодi була болiсною.
– Перехопили. Марина Мнишек вiдправляла Папi Римському та королю Речi Посполитоi Сигiзмунду.
Гетьман вiйськ царя Дмитра Івановича i пiдступноi й норовливоi царицi скривився, розкриваючи послання. Вiн пробiг очима по рядках, написаних поспiхом i вiд того нерiвних iз плямами чорнил.
«Ваша милiсть i свiтлiсть. Я уникну пишномовства. Бо доля мене змушуе до дiй. Мушу сказати вам, що ми опинились у Тушино в пастцi – в заручниках гетьмана Романа Ружинського. Вiн зневажае царя Дмитра i мене, царицю. Бiльше того, вiн дозволяе собi такi речi, про якi добропоряднi панни завжди мовчать. Я благаю вас втрутитись…»
До кiнця Ружинський так i не прочитав. Не цiкаво. Вiн знав, що i в посланнi до Папи те саме.




