Жанна батальйонерка

– Наполеон! – захоплено прошепотiла якась панночка.

– А ви думали, що це хто? Ваша бабуня? – вiдповiв Муславський. – Це справжнiй Наполеон!..

– Наполеоне, скажи, чи буде мене вбито на фронтi? – запитав Голуб’ятнiков.

Стiл знову почав вистукувати.

– І…д-и… т… и… п… i-д … i-д… iди ти пiд… т… ри… ч-о… р…

– Наполеон посилае вас пiд три чорти, пане поручнику! – ввiчливо промовив Муславський.

Голуб’ятнiков роздратовано крякнув i одiрвав руку вiд столу, нервово вхопившись за правого вуса.

– Цей Наполеон трохи брутальний, як i всi вiйськовi! – сказала Жанна.

– Я ж казав, коли ми будемо гомонiти, то дух розсердиться! – зауважив Криницький.

– Давайте викличемо когось iншого! – сказала Жанна.

– Може, Пушкiна? – запропонував Муславський.

– Фi!.. – сказав хтось з присутнiх. – Пушкiн завжди лаеться гiрш за Наполеона…

– Ну, так кого?..

– Ай!.. Мене все хтось хапае за ноги. Запалiть електрику!..

– Попросiть одного з ваших сусiдiв, – сказав Муславський, – щоб сидiли спокiйнiше!

– Давайте викличемо дух Петра Великого! – запропонувала Жанна.

– Оце то дiлова людина! – сказав Муславський.

– Слухайте, Муславський, заберiть свою ногу! – попросила Жанна.

Знову з’еднали руки й стало тихо, лише було чути, як чогось незадоволено засопiв Голуб’ятнiков. Стiлець знову похитнувся.

– Петро Великий, ти тут? – спитав Муславський.

Стiл чомусь похитнувся два рази, але в цей час щось велике, м’яке впало на стiл, на руки присутнiх.

– Ай! Що це таке?..

– Дайте електрику!..

– Електрику!..

Кричали й метушились наляканi гостi, поки хтось з них не включив електрики. Напруження i страх розв’язалися дуже просто. На столi сидiв бiлий кiт, що його знайшов Голуб’ятнiков. Агасфер, як його назвала Жанна, сидiв на столi i спокiйно вмивав свою забруднену мордочку.

До кiмнати дiйшов приглушений дзвоник з передпокою.

– Хто це може бути? – вголос подумала Жанна.

Незабаром прийшла покоiвка.

– Там прийшли якийсь добродiй! Вони правильно сказали пароль.

– Ну, так проси сюди!..

До кiмнати зайшов Стефан Бойко, скромно вдягнений у темний костюмчик. Його обличчя було трохи схвильоване й вiн нiяково поглядав на присутнiх. Гостi Жанни здивовано дивилися на непрошеного пришельця.

Муславський кинувся на допомогу Бойковi.