Жанна батальйонерка

Страшенно люблю котiв! Вони нагадують менi своею електричною шкуркою дотики жiночого колiна. І дуже не люблю кiшок, бо вони нагадують менi нiгтi, що можуть подряпати обличчя. Я прозвав Вас за Вашу холоднiсть до мене «шпротиком». О, коли б я мiг прозвати Вас хоч кiшкою… Але Ви холодний «шпротик» – рибка, що прохолоджуе мое мiцне, як коньяк, кохання.

Вибачте за такi гастрономiчнi порiвняння, але я п’ю коньяк i заiдаю шпротами, пишучи цього листа. Я вiд цього маю подвiйну насолоду. Поперше, пишучи листа до Вас, я згадую Вашу постать i Ваше обличчя, а, подруге, нашi героi десь знайшли пiдвал з коньяком i винами.

Добрi вина – це така лакоминка в нашому сiрому фронтовому життi. Так, життя наше сiре, його не прикрашують такi красунi, як Ви, його не прикрашуете Ви. Правда, феерверк нiмецькоi канонади – рiч чудова. Вiн спонукае нас до героiчних вчинкiв, але нема дам, щоб нам плескали. Я знаю, Ви любите героiв. Героiв тут багато, але вони в’януть, нема тих, хто мусiв би iх привiтати й заохотити своею посмiшкою.

Як поживае Ваш папан, шановний професор Барк? Передайте йому мiй привiт.

Жанно, напишiть менi правду, чи не закохалися Ви знов у якогонебудь студента, тодi я кинусь в огонь нiмецьких кулеметiв i покiнчу з коханням. Одчайнi думки народжуються в моiй головi, менi iнодi хочеться зробити героiчний вчинок. Ну, кинутись, наприклад, самому на всi нiмецькi шанцi й порубати всiх, але мене стримують лише колючi дротянi загороди, об них можна подряпати моi чудеснi лакованi чоботи. Всi моi приятелi дивуються, що вони досi, як новi, але в цьому нема нiчого дивного, я бережу iх.

Отже, коли Ви знову закохались в когонебудь, менi доведеться подряпати iх.

Чорт!.. Цi ординарцi – такий безлапий народ! Цей Бойко, Ваш знайомий, хоч i студент, але хам. Я щонебудь придумаю вже для нього. Ви не бiйтесь, з них повилiтають усi iхнi дурацькi iдеi. Ну i що Вам могло подобатись у цих студентiв, з них навiть порядних солдатiв не зробиш. Муславський уже в шанцях. Доведеться менi й Бойка туди спровадити, нiякого толку з нього.

Ви писали менi, щоб я турбувався ними. Отже, безпечнiше мiсце для них у шанцях, бо на iншiй роботi вони зароблятимуть однi наряди та дорiкання.

Не турбуйтеся!.. В шанцях обов’язки дуже простi. Сидять там собi люди i пострiлюють у повiтря, а, настрiлявшись, iдуть у тил вiдпочивати. Отже, Вашим студентикам нiчого не загрожуе. Ах, забув сказати Вам, що цей Бойко допiру трохи не перекинув пляшки з коньяком. Поганий з нього вийшов ординарець.