На нашем сайте вы можете читать онлайн «Гра у відрізаний палець». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Гра у відрізаний палець

Автор
Дата выхода
15 августа 2015
Краткое содержание книги Гра у відрізаний палець, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Гра у відрізаний палець. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
1997 рік… У Києві на даху будівлі СБУ знайдено труп. Установити особу загиблого виявилося нескладно: це відставний генерал, радник президента з питань оборони Броницький. Але ось що цікаво: у трупа чомусь відрізаний великий палець на правій руці…
Розслідувати цю незвичайну справу доручено молодому лейтенанту міліції Віктору Слуцькому. У ході слідства доля зіштовхує його з Ніком Ценським – колишнім військовим перекладачем. З часом вони починають розуміти, що втягнуті в таємну і жорстоку гру спецслужб України та Росії, які вийшли на слід величезних грошей колишнього КДБ.
Не раз піддаючи своє життя смертельній небезпеці, Віктор і Нік не відразу усвідомлюють, що вони всього лише пішаки в цій грі…
Гра у відрізаний палець читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Гра у відрізаний палець без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Зруйнував усе до решти, а тепер кличе випити з ним кави.
«Але ж це правда, – думав Нiк. – Те, що вiн говорить. Чого йому мене обманювати? Значить, стiльки квартири тут i коштують».
Адже вiн там, у Душанбе, запитував у Івана Львовича про квартири, про цiни.
«Не турбуйся! – сказав тодi Іван Львович. – Усе по кишенi». По якiй кишенi? По чиiй?
– Ну так що, вип’ете кавусi? – Рибалка повторив свое запитання, вже тримаючи в руках бiдончик зi спiйманим рибним дрiб’язком i вудку.
– Спасибi. Вип’ю.
Вони пiднялися по стежинi на пагорб.
– Тут моя теща живе, – кивнув на будинок рибалка. – А я собi он побудував.
Метрiв за вiсiмдесят попереду вирiс цегляний триповерховий красень-будинок.
Нiк вiдразу виповнився заздрiстю й пошаною до цього чоловiка.
– Що, самi побудували? – перепитав.
– В основному сам. Інодi брав на допомогу то сина, то дядькiв iз ближнiх сiл.
– Так ви будiвельник?
– Я? – Рибалка посмiхнувся.
– У мене в роду теж письменник був. По батькiвськiй лiнii. Я до пуття з родацтвом так i не розiбрався. Сергеев-Ценський.
– Та ну! Значить, не даремно вас сюди занесло! Вiн же, здаеться, в Криму жив, на Украiнi!
Зайшли в будинок. Вiдразу потрапили до простороi кухнi зi старовинним шкiряним диваном iз роздутим пружинним сидiнням i високою дерев’яною спинкою, що закiнчувалася дзеркалом.
Перед диваном стояв довгий сосновий стiл.
– Сiдайте! – кивнув рибалка. – Я зараз.
Нiк усiвся, провiв долонею по гладенькiй стiльницi.
– Це теж моя робота, – озирнувшись сказав рибалка.
Вiн запалив плиту. Задзижчала кавомолка в його руках. По дерев’яних сходах спустилася сонна жiнка в нiчнiй сорочцi. Спустилася, втупилася розгубленим поглядом у Нiка, потiм у хазяiна.
– Валю, ти що, не сам? Ой! – Вона хутко подалася нагору i хвилин через п’ять спустилася вже в халатi.
– Це моя дружина – Свiтлана.
– Нiк, – вiдрекомендувався гiсть. – Даруйте, я не хотiв вас обтяжувати.
– Я його на каву покликав, – пояснив Валентин своiй дружинi. – З Душанбе приiхав…
– Менi теж кави, – попрохала Свiтлана.
«Красива жiнка», – подумав Нiк, дивлячись на дружину Валентина. Витончена, висока, великоока. Щось аристократичне в нiй е.
Згадав про свою Таню. Вона теж була вродлива, але ii краса була приземлена, селянська. Це не гiрше i не краще.









