На нашем сайте вы можете читать онлайн «Гра у відрізаний палець». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Гра у відрізаний палець

Автор
Дата выхода
15 августа 2015
Краткое содержание книги Гра у відрізаний палець, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Гра у відрізаний палець. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
1997 рік… У Києві на даху будівлі СБУ знайдено труп. Установити особу загиблого виявилося нескладно: це відставний генерал, радник президента з питань оборони Броницький. Але ось що цікаво: у трупа чомусь відрізаний великий палець на правій руці…
Розслідувати цю незвичайну справу доручено молодому лейтенанту міліції Віктору Слуцькому. У ході слідства доля зіштовхує його з Ніком Ценським – колишнім військовим перекладачем. З часом вони починають розуміти, що втягнуті в таємну і жорстоку гру спецслужб України та Росії, які вийшли на слід величезних грошей колишнього КДБ.
Не раз піддаючи своє життя смертельній небезпеці, Віктор і Нік не відразу усвідомлюють, що вони всього лише пішаки в цій грі…
Гра у відрізаний палець читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Гра у відрізаний палець без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Послухаемо перших солов’iв, а потiм вiдпочинемо…
– Пригощайтеся, – мовив Рефат. – Спочатку по-росiйськи потрiбно випити й закусити, потiм поговоримо, час е…
Вiктор i чекав початку цiеi розмови, i трохи нервувався, одночасно побоюючись. Чого було боятися? На це питання вiн i сам собi вiдповiсти не мiг. Просто обставини з цiею пiдкресленою ввiчливiстю, з цим розкiшним столом насторожували. Вiн уже розумiв, хто заплатив за його готельний номер. Його, Вiктора, вже нiби купили. Потiм треба буде чимось платити.
Вiктор длубав виделкою салат, пiдчепив четвертинку помiдора.
– Що ви такий невеселий? – здивувався «просто Юрко», прожовуючи шматок балику. – Ми ж iще не випили! Треба виправитись. А взагалi уявiть собi – iхали б зараз у брудному вагонi, пiд’iжджали б до кордону, а там лiхтарик в обличчя, перевiрка документiв, безглуздi запитання. Давайте вип’емо. Принаймнi за знайомство!
Рефат поцокався склянкою з яблучним соком.
Здавалося, вiн i все iнше пив би, як горiлку – одним ковтком, незалежно вiд кiлькостi.
– Ви приiхали з Івiним поговорити? – несподiвано запитав Рефат.
– Так, – признався Вiктор.
– Юрко, покажи йому!
«Просто Юрко» зайшов у будинок i повернувся з великим конвертом. Простягнув конверт Вiктору.
Вiдсунувши тарiлку, Вiктор витягнув iз конверта декiлька великих фотографiй. Придивився. На них iз рiзних точок було сфотографовано труп чоловiка, що лежав на килимi горiлиць.
Вiктор придивився до обличчя i, здавалось, упiзнав цю людину – це був один iз двох, що стояли поряд iз удовою на кладовищi.
– Це Івiн? – про всяк випадок запитав Вiктор.
– Так, хiба не впiзнаете?
– Саме час пом’янути. – «Просто Юрко» налив собi горiлки, потiм Вiктору вина. – Смерть – штука неминуча. Скiльки вiд неi не втiкай, а коли-небудь та наздожене!
Вiктор пригубив вино.
– А якi питання ви хотiли йому задати? – запитав Рефат, спiймавши на собi погляд Вiктора.
Вiктор мовчав. Вiн уже вирiшив не згадувати про двох iнших друзiв Броницького, що перебралися в Москву, – може, iншим разом йому вдасться з ними зустрiтися. Про що не можна говорити – вiн уже вирiшив, а про що говорити – не знав.









