На нашем сайте вы можете читать онлайн «Самсон і Надія». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Исторические детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Самсон і Надія

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Самсон і Надія, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Самсон і Надія. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів – Зеленого, Григор'єва, Струка… Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин – завдяки письмовому столу покійного батька – Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, проте він одразу, починає розслідувати злочини – ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків…
Самсон і Надія читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Самсон і Надія без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вiд iхнiх знятих шинелей пiднялася в коридорi хвиля нового пiтного запаху.
– Нi, давайте я вам спочатку визначу мiсце, – запропонував Самсон, подумавши, що вони можуть самовiльно його спальню зайняти.
– А чого нам визначати? Ми вже визначили! Будемо жити в кiмнатцi, у тiй, де по стiнах рахiвницi висять! – сказав Антон. – Нам багато мiсця не треба, обмежувати вас не хочемо!
Самсон кивнув.
– Тодi я пiду? – запитав.
– Ідiть-iдiть, ви ж тут господар! Тiльки ключ залиште! А ми, якщо пiдемо куди, дверi замикати не будемо! – додав низькорослий Федiр.
У триповерховому будинку на Столипiнськiй дверi парадного були намертво зачиненi, i нiхто на чемний стукiт Самсона не вiдгукувався. Тодi, розсердившись, затарабанив вiн по цих дверях обома кулаками. І подумав у цю мить, що саме так тарабанили в його дверi червоноармiйцi, якi тепер i кабiнет батька займуть! Зупинився. Хотiв було вже розвернутись, але тут дверi лякливо прочинилися, i в отворi старече обличчя з таким же переляканим розкритим ротом з’явилося.
– Вам кого? – Голос старого тремтiв високими нотками.
– Бабукiна Олександра.
– Олександр Валентинович на службi. Вiн буде близько сьомоi!
– Так? – Самсон зрадiв. – Тодi я його почекаю.
– Чекайте, звичайно! Ось там! – Із дверей висунулася рука й провела напрямок лiворуч. – На розi Чеховського провулку радянська iдальня е. Там топлять!
7
Радянських iдалень по центру мiста вiдкрилося вже штук п’ятнадцять. Про це Самсон вiд удови двiрника знав.
Усерединi його зустрiв апетитний запах трохи пiдгорiлоi пшоняноi кашi. Вiн обережно пiдiйшов до куховарки, що стояла по iнший бiк вiд столу видачi.
– Ви без талонiв годуете? – запитав.
– Ви за списком губвиконкому? – запитала вона й почала шукати очима щось пiд столом видачi, мабуть, цей список.
– Нi, я так, просто зголоднiв.
Вона глянула на примiщення iдальнi, у якому в цей час тiльки одна жiнка голосно iла суп.
– Добре, – зiтхнувши, тихо сказала. – Пшоняна каша з пiдливою i чай. Шiсть п’ятдесят.
– Це якими? – обережно поцiкавився Самсон.
– А якi у вас е?
– «Керенки».
– Тодi двадцять, – перейшла вона на шепiт.
Пшоняну кашу з густою коричневою пiдливою жувалася важко, але вона виявилася смачною. На кiнчику ручки ложки з дивного сiрого i легкого металу, може, з нечистого алюмiнiю, була видавлена п’ятикутна зiрка.









