Князі Острозькі

Тодi пересварилися польськi й литовськi военачальники, загони яких були у вiйську:

Сварка в гетьманiв зайшла, як iм починати,

Хочуть Польща i Литва наперед ставати.

Костянтин Острозький сам першим хоче бути,

Бо не раз громив татар, вивчив iхнi штуки.

Поляки ж заперечували, аргументуючи це тим, що iхнi юнаки вчилися на Заходi (у Нiмеччинi, Францii) «у школах фехтувальних». К. І. Острозький вiдповiв, що тут закони вiйни iншi. Далi розповiдаеться, як майстерно вiв битву князь, котрий своiх «волинцiв справних вiдокремив, вбiк вiдвiв, осторонь поставив», а не змiшував iх з iншим вiйськом, тримаючи для рiшучого удару, оскiльки саме це вiйсько мало «скрито долом на татар з-за могил наскочить».

М. Стрийковський зображае К. І. Острозького як мужнього полководця, котрий умiе своiми промовами запалити воiнiв i повести iх за собою. Ось один iз прикладiв такоi поетичноi риторики з твору:

Ще гучнiше Костянтин до своiх гукае:

«Хто вiтчизни вiрний син i про неi дбае,

Гей, покаже хай тепер мужнiсть i вiдвагу,

Сам веду я вас у бiй, щоб здобути славу».

Чують гетьмана свого, духом пiднеслися,

Сонця промiнь золотий саме засвiтився.

А ось уривок, у якому поет-хронiст показуе хоробрiсть Костянтина Івановича та його вiйськову вмiлiсть:

Князя поклики усiм додають вiдваги,

Зi своiм козацтвом вiн мае перевагу,

Злi татарськi танцi рве, сам напосiдае,

І за ним стрiй польських рот дружно наступае.

У своему творi М. Стрийковський дае високу оцiнку Костянтину Івановичу, вважаючи, що саме в бою пiд Вишнiвцем вiн «найвищу винагороду в звитязтвi мав».

Ще одна битва К. І. Острозького з татарами знайшла свiй поетичний опис. Сталася вона пiд Теребовлею 2 липня 1524 р. i була оспiвана латиномовним бiлоруським поетом Миколою Гусовським. Правда, Костянтин Іванович тут згадуеться, але iм’я його не називаеться.

Вказанi перемоги над переважаючими силами татар слiд пояснити як вiйськовим талантом князя, так i тим, що вiн смiливо використовував новинки вiйськовоi технiки.

Однiею з найблискучiших перемог князя стала битва пiд Оршею, де вiн продемонстрував неперевершений вiйськовий талант. У 1512 р. розпочалася нова московсько-литовська вiйна. Московськi вiйська пiдступили пiд Смоленськ, узявши його в облогу. Правда, нi в 1512-му, нi в 1513 рр. мiсто не було взяте. У червнi 1514 р. цар Василь ІІІ зiбрав 100-тисячну армiю.