Князі Острозькі

Самiй битвi традицiйно передувало декiлька герцiв мiж найвправнiшими воiнами з «литовського» та московського бокiв.

Битву пiд Оршею заведено подiляти на три стадii. Перша охопила атаку московськоi кiнноти на лiве крило «литовцiв». Росiяни цим маневром сподiвалися вiдрiзати противника вiд переправи. К. І. Острозький розгадав намiри московських воевод. Пiсля того як «литовцi» витримали стартовий натиск московськоi кiнноти, вiн ввiв у бiй своiх резервних кiннотникiв. Московським вiйськам довелося вiдступити.

На другiй стадii бою московська кiннота атакувала як правий фланг «литовцiв», так i фланг лiвий, де вони змогли знову вiдновити наступ. Давши можливiсть на лiвому фланзi розгорнути атаку, «литовцi» враз розступилися, i росiяни потрапили пiд шквальний вогонь пiхотинцiв iз близькоi вiдстанi й змушенi були тiкати. На правому фланзi «литовцi» iмiтували втечу. Московити тут же почали грабувати майно противника, однак потрапили пiд вогонь польовоi артилерii. Вони цього не чекали. Взагалi для росiян використання польовоi артилерii було чимось новим i незвичним.

Князь К. І. Острозький сам очолив контрнаступ. Почалася третя стадiя битви. У фланг вiдступаючiй московськiй кiннотi вдарили панцерники з резерву, фактично вiдрiзаючи московський авангард вiд основних вiйськ. Рештки московитiв опинилися в пастцi. Вони були притиснутi до болотистоi долини рiчки Кропивни, частково до Днiпра, i iх майже повнiстю знищили. Пiд час спроб втечi московськi вояки кидалися з крутих берегiв i масово гинули.

Активна стадiя битви тривала три години. Однак переслiдування росiян «литовцями» затягнулося надовго, аж до вечора. З одинадцяти великих московських воевод у полон потрапило шестеро. Серед них був i головнокомандувач московського вiйська І. Челяднин. На полi бою загинула величезна кiлькiсть ратникiв. Так, у листi до лiвонського магiстра король польський i великий князь Литовський Сигiзмунд І писав, що московити пiд час Оршанськоi битви з вiсiмдесятитисячного вiйська втратили до тридцяти тисяч убитими, тодi як до полону потрапило вiсiм верховних воевод, тридцять сiм военачальникiв i пiвтори тисячi дворян.

Звiстка про Оршанську битву швидко облетiла европейськi краiни. Король Сигiзмунд І розiслав урочистi реляцii про неi до представникiв провiдних европейських держав. Не залишилися байдужими до цiеi подii i сучасники в Захiднiй Європi. У другiй половинi 1514 р.