На нашем сайте вы можете читать онлайн «Галицька сага. Невиправдані надії». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Галицька сага. Невиправдані надії

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Галицька сага. Невиправдані надії, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Галицька сага. Невиправдані надії. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Лущик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.
Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто…
Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички.
Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…
Галицька сага. Невиправдані надії читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Галицька сага. Невиправдані надії без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Товаришi перетинцi! – почав вiн. – Виконуючи наказ нашого вождя i вчителя товариша Сталiна, непереможна Червона армiя сiмнадцятого вересня перейшла рiчку Збруч, котра вiками роздiляла украiнський народ, i визволила вас вiд панського гнiту. Назавжди знищено кордони мiж Захiдною i Радянською Украiною. Радянська влада позбавила народи Захiдноi Украiни жаху, нещастя i вiйни. Трудящi Захiдноi Украiни назавжди покiнчили з проклятим минулим. Вiднинi немае мiсця помiщикам-паразитам i дармоiдам. Земля буде належати тому, хто сам ii обробляе!
Хоч Котельников говорив росiйською мовою, основне перетинцi все ж зрозумiли.
А Котельников продовжував:
– Коли у вас ранiше були вибори, ви кого вибирали? Адвокатiв, попiв i помiщикiв! Чи були серед них такi, як ви, робочi люди? Не було! Чи могли ви просто так прийти до того, кого вибрали, зi своею бiдою? Не могли, бо пани сидiли далеко у Варшавi.
Андрiан Котельников на мить замовк потiм закiнчив свiй виступ словами:
– Селяни, пам’ятайте! Недiля, двадцять друге жовтня е день виборiв до Украiнських Народних Зборiв! Всi, як один чоловiк, вiзьмемо участь у виборах депутатiв до Украiнських Народних Зборiв! Оберемо до Украiнських Народних Зборiв кращих представникiв трудовоi iнтелiгенцii!
Вiн знову дещо помовчав, потiм заговорив знов.
– Може, у вас е якiсь запитання?
Перетинцi мовчали. Вони ще пам’ятали, що подiбнi запитання i, головне, вiдповiдi на них iнодi вони вiдчували на своiх спинах.










