На нашем сайте вы можете читать онлайн «Галицька сага. Невиправдані надії». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Книги о войне. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Галицька сага. Невиправдані надії

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Галицька сага. Невиправдані надії, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Галицька сага. Невиправдані надії. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Петро Лущик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Невиправдані надії» – шоста книга «Галицької саги» – охоплює події перших років Другої світової війни, коли в українців ще жевріли несміливі надії на те, що хтось інший принесе їм визволення: у 1939 році квітами зустрічали Червону армію – визволительку від польського гніту, а вже через два роки спекатися від неї сподівалися за допомогою німецького вермахту. Але перші принесли нові порядки, колективізацію, виселення до Сибіру всіх незгодних, а другі невдовзі після «визволення» дали українцям зрозуміти, що цілком обійдуться й без них.
Українська земля була поділена на Райхскомісаріат, Генерал-губернаторство та Трансністрію між Німеччиною, Румунією та Угорщиною; українців почали масово вивозити на роботу до Німеччини; у містах повсюдно створювались єврейські ґетто…
Навіть у такий складний для України час не вмовкали суперечки між старими членами ОУН під приводом Андрія Мельника та «молоддю» Степана Бандери, що іноді переростали у збройні сутички.
Не лишилися осторонь цих подій і жителі й вихідці з галицького села Перетин…
Галицька сага. Невиправдані надії читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Галицька сага. Невиправдані надії без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Невiдомий пильно подивився на здивованого Смоляра.
– Особливо якщо це його попросить рiдний брат! – завершив вiн.
Тодi Михайло зрозумiв, що подальшi вiдпирання, а тим бiльше вiдмовки, даремнi.
Ось тому вiн тут. Всю дорогу Михайло не знаходив собi мiсця, гадаючи, як зустрiнуть його батьки, як пройде розмова з братом. Що ж, з батьками вийшло все добре, навiть доречно, коли мова зайшла про мiжнародну обстановку, навiть завтрашня «лiсова прогулянка» з Костем укладалася у його плани.
«…Ви, пане Мiхал, постраждаете через його вiдмову».
Михайло Смоляр пройшов мимо обiйстя i склепу Гутманiв.
Михайло також вирiшив не зупинятися, а покрокував далi вулицею, тим бiльше що на лавцi, поставленiй бiля хвiртки обiйстя навпроти вiн побачив сивого дiда, у якому заледве упiзнав коваля Василя Вовка.
– Слава Ісусу Христу, вуйку Василю! – привiтався вiн, знiмаючи капелюха.
Старий Вовк примружився, щоб розгледiти того, хто заговорив з ним, з несподiванки вийняв з рота незапалену файну.
– А чи не син ти гайового? – запитав вiн.
– Я, вуйку! Мiхал!
Василь пiдвiвся з лави й простягнув руку. Його потиск був сильний, вiд чого Михайловi здалося, що його кисть побувала в лещатах.
– Приiхав-таки?
– Та приiхав. Вже давно не був, то й приiхав! А ви як?
– Та як? Як видиш, старим став, сили вже не тi, – вiдказав, знову сiдаючи на лаву, Василь.
Михайло засмiявся.
– Та де там сили не тi! – сказав вiн, потираючи руку.










