Манускрипт з минулого

– Вам не подобаються вигуки «Слава Украiнi!» пiд своiми вiкнами, хоч цей вислiв за увесь сьогоднiшнiй день уперше я почув саме вiд вас? Що ж, цiлком подiляю вашу стурбованiсть! Але якщо ви не хочете чути «Слава Украiнi!», то вам доведеться змиритися з iншим висловом «Аллах акбар!». І повiрте менi, на вiдмiну вiд украiнцiв, тодi рота iм ви не закриете.

На здивування присутнiх, професор Лех Особiнський не вiдповiв нiчого. Мало того, вiн навiть не прийняв участi у дебатах, якi вважав своiм коником. Словом, перший день конференцii пройшов спокiйно… i нецiкаво.

Повернувшись увечерi до будинку Вiхури, сам господар, а ще бiльше украiнець був здивований метаморфозою, що сталася iз запеклим опонентом Пшеничного. Уже вечеряючи на кухнi, Войцех припустив, що вся справа у полiтицi.

– На носi вибори, – говорив вiн. – Навряд чи продовжиться теперiшня полiтика щодо нашоi спiльноi iсторii.

– Якщо полiтика визначае наше спiльне минуле, нiчим хорошим це не закiнчиться, – пiдсумував Валерiй Пшеничний. – З обох бокiв.

Наступний день повинен бути завершальним, але Валерiй вирiшив затриматися у Польщi. Вiхура вже декiлька разiв запрошував його вiдвiдати замок Марiенбург. Хоч тевтонцi, яким колись належав замок i був iхньою столицею, не входили до теми, над якою працював Пшеничний, вiн усе ж погодився скласти компанiю поляку. Марiенбург лежав далеко на пiвночi, й до нього вела довга дорога.

Зрештою, iхати доведеться не пустелею, тому максимум, на що згодилися чоловiки, вiдступивши перед натиском Касi, так це взяти з собою iжу на один день.

– Хто б це мiг бути? – здивувався Валерiй i натиснув «виклик».

– Пане Пшеничний?

– Я вас слухаю! – вiдповiв той i, прикривши рукою смартфон, повiдомив: – Особiнський!

Почувши таке, Войцех Вiхура широко розплющив очi.

– Пане Пшеничний, я хочу поцiкавитися вашим часом перебування у Польщi.

– Зараз ми з моiм другом саме виiжджаемо з Ряшева до Марiенбурга, плануемо прибути туди увечерi.

– Пане Пшеничний, я запрошую вас до Хелма, – сказав Особiнський. – У понедiлок разом з вiдомими iсториками ми органiзовуемо своерiдний форум, обговоримо останнi знахiдки археологiв у базилiцi Народження Пресвятоi Дiви. Гадаю, вас зацiкавить ця тема. Запрошую вас i пана Вiхуру до себе.

Валерiй Пшеничний здивовано подивився на Войцеха.