На нашем сайте вы можете читать онлайн «Бо війна – війною… Через перевал (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Бо війна – війною… Через перевал (збірник)

Автор
Дата выхода
31 марта 2013
Краткое содержание книги Бо війна – війною… Через перевал (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Бо війна – війною… Через перевал (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
До книги сучасного українського письменника, лауреата премії ім. А. Головка і Національної премії України ім. Т. Шевченка Романа Іваничука включено романи «Бо війна – війною…» та «Через перевал». Роман «Бо війна – війною…» – це розповідь про складний життєвий шлях галичанина, якому довелося пройти через Першу світову війну, еміграцію, повернення на Україну і репресії 1930-х років. «Через перевал» – химерний роман, який написаний, як зізнавався сам автор, у незвичній для нього формі. Шлях Майстра – головного персонажа роману – багато в чому нагадує шлях самого автора. Але при цьому Майстер присутній як у минулому, у часи Хмельницького та Дорошенка, так і у нинішньому часі.
Бо війна – війною… Через перевал (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Бо війна – війною… Через перевал (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я тодi вас уважно слухав, не спав… І нинi слухав. Чуете, дорогий мiй панiкере?
Друга картина за розповiддю Григорiя Шепетюка
2 травня 1915 року, за кiлька днiв до Великодня, нiмецько-австрiйськi вiйська прорвали росiйську лiнiю мiж Горлицями i Тарновом, вiдiбрали у противника Перемишль, а потiм i Львiв. Вiдень бурхливо святкував перемогу на Схiдному фронтi.
Столиця Австро-Угорськоi iмперii захлиналася вiд манiфестацiй, маршiв та банкетiв. На вулицях i майданах народ вигукував осанну непереможному цiсаревi; пiд патрiотичнi гасла старих ветеранiв-комбатантiв, пiд зойки екзальтованих дам i панянок вимаршировували з Ляндштрассе, вiд будинку парламенту, щойно сформованi запаснi полки в напрямку головного двiрця: звiдти вони ешелонами виiдуть на Схiдний фронт, щоб вибити москаля з кордонiв iмперii, перейти Збруч i встелити своiм тiлом землi Украiни.
До стрiлецького виздоровного коша на вулицi Петра Скарги щоденно прибували iз шпиталю архiкнязя Карла все новi й новi «виздоровцi». Тут вони мали вiдлежатись до повного видужання, а потiм перейти в касарнi УСС, що розташувалися у примiщеннi украiнськоi гiмназii на Гольдшлямштрассе, звiдки, супроводжуванi до двiрця провiдцями Бойовоi управи доктором Трильовським i професором Боберським, а ще поважними панями та панночками-украiнками, якi працюють в Украiнському комiтетi допомоги пораненим, – поiдуть наздоганяти десь уже аж на Подiллi стрiлецьку кадру.
Михайло видужував надто поволi. Куля, що прострелила навилiт груди, не зачепила нi серця, нi хребта, проте рана гноiлася, хворий вiдхаркував кров'ю i вряди-годи в гарячцi западав у непам'ять.
Його часто вiдвiдував Гриць Шепетюк, пiдбадьорював: «Тримайся, козаче, ми ще повоюемо!» Михайло iронiчно посмiхався: «О, ти вже навоювався тут iз сестрами-жалiб-ницями!.. Який же ти в чорта польовий курат, коли нi разу пороху в полi не понюхав?» Гриць виправдовувався: «А хiба тут не потрiбна людям допомога – утiха, сповiдь, таiнство Святого причастя, розгрiшення перед смертю?» – «А там! – кипiв Михайло i довго потiм кашляв.








