Хресна проща

А чи не краще було б, якби Корнiйчук примусив його полiчити, скiльки людей померло вiд голоду за один той рiк, коли писалася п'еса: та в сотнi разiв бiльше нарахував би трупiв! Ба нi, для драматурга в той час найважливiшою проблемою був чиряк на шиi в секретаря обкому партii, що його так умiло зоперував знаменитий хiрург Кречет!

Аркадiй Молодий, пооглядавшись, проказав тихо:

– Друзi, наша розмова може бути почута. Нам того треба? Краще б ми справдi знайшли для зустрiчей якусь печеру, бо в цiй актовiй залi напевно стiни вуха мають…

– А я скажу, куди нам варто податися, – промовив Ігор.

 – До Страдча. Там така печера, що й бiс нас не знайде. Я добре знаю тi мiсця, сам родом з Янова…

– Чому б i нi? – пiдтримала Ігоря Лiда. – Виiхати на пленеру, ми ж таки маемо якийсь стосунок до мистецтва. І до романтики теж, адже ще не старi…

Їi iконописне обличчя враз степлiло, Ігор приглянувся до Лiди й побачив, як крiзь холодну маску проколюеться на обличчi дiвчини затаена врода – може, вона з'являеться, коли мова заходить про мистецтво?

Ігор перевiв погляд на Оресту й ураз забув про затаену Лiдину вроду, якоi треба було дошукуватись, а Ореста – нiби вся занурилась у свою власну красу: русяве волосся в'язалося у золоту вужiвку коси, що збiгала розплужкою помiж грудьми до пояса, й, мабуть, вiд цього прекрасна лялька знову, як це сталося на початку репетицii, перемiнилася в живу красуню, вона зачудовано дивилася на дискутантiв, i з-пiд ii довгих вiй падали прямо на Ігоря синi пучки променiв, пропалювали сорочку на грудях хлопця й проникали до самого серця.

Вiн ще палкiше, нiж на початку репетицii, огортав поглядом дiвчину, створюючи довкруж неi заслону, щоб iншi очi не уздрiли того, що вiн, та враз iз тривогою знову помiтив, як пожадливо й нахабно дивиться на неi Аркадiй.

…Того дня, коли в kolegium maximum вiдбувалася невдала репетицiя вистави «Платон Кречет», Аркадiй Молодий святкував свою першу справжню парубоцьку перемогу, й полiтична дискусiя мiж учасниками драматичного гуртка його не зачiпала, був вiн нiби вiдсутнiй серед товариства, навiть чарiвну Оресту, з якою прийшов на репетицiю, не вiдразу побачив – оцiнив ii вроду аж тодi, коли вона так вдало вiдтворила стан пробудження асистентки Валi…

Зустрiв ii бiля брами клубного корпусу, коли дiвчина читала оголошення.