І земля, і зело, і пісня

Так було. Повернувшись iз Угрiв, не увiйшов Данило нi до Берестя, нi до Володимира через сморiд трупний, i конали у згарищах угорськi села теж; та знекровилася орда й вiдкотилася – ударив по нiй Данило пiд Луцьком. Що ж учинить тепер, якщо Європа знову обдурить його?

А може, вона вже й не боiться? Коронували Данила в Дорогичинi, обiцяли хрестовий похiд, а тепер вичiкують, уздрiвши, що орда вже не мае сили мчати до останнього моря, яке бачив у своiх вiщих снах Чiнгiз, що вона захлинаеться в руськiй кровi.

Та нi, мусять тремтiти й вони – угри, ляхи, франки: йде ж могутнiй нойон, найкращий в ордi лучник, наслiдник самого Субедея, котрий брав усi руськi городи iменем нездарного Батия… Невже доведеться самому давати останнiй бiй? Самому… Може, й справдi, як мовлять у народi, Господь урятував Данила з пастки над Калкою i не дав топтатися диким ординцям на його тiлi поруч з дванадцятьма князями на бенкетi – тiльки для того, щоб вiн мiг своiм мечем порятувати Європу?

Може… А як вiддячиться Європа моему народовi за те, що, знесилений Козельськом, Киевом, Володимиром, Галичем i всiма двомастами п’ятдесятьма городами Русi, Батий повернувся на Волгу? Допоможе загоiти рани чи ще й нових завдасть?.

. Ба нi, не зупинить уже Данило Бурундая, не зупинить сам: оголенi простори, зруйнованi заборола. Де моi скальди, якi б могли кинути клич народам?

І в цю мить вiдчув князь, як боляче защемiло серце вiд прикроi згадки, яку вперто вiдганяв вiд себе, а тепер вона прийшла до нього пiснею убитого спiвця:

Конику сивий, будь ми щасливий,

Де орду вгоню, там ii вроню,

Свое подвiр’я назад заверну,

Побудую ’го краще, як було:

А в три сторони, та в три переi…

Ця пiсня, що рознеслась по краю, як тiльки вiдхлинула 1241 року орда i рештки уцiлiлого люду виповзли iз сховкiв, землянок та лiсових нетрiв, аби знову орати i сiяти, мала свого творця.

Був це княжий спiвець Митуса, який пiсля ординського погрому пiшов служити пiвчим у соборi перемишльського епископа Антонiя, i дивувався князь, що вiрний гусляр служить коромольному владицi.