Край битого шляху

Я добре знаю, як усе було. Вiрнiше, здогадуюся. Ви повелися по-лицарськи, влiпивши Вербицькому в лице. Нiхто не заперечуе, що вiн – хам, а ви – чесна людина. Все зрозумiло. Тiльки знайте, що полiтика, з якою й ви вже встигли зв’язатися (маю на увазi вашу роботу в УНДО, а не мордобiй), мае своi закони. Вербицький i його товаришi зробили дурницю. Але вони офiцiйнi особи. За це могло перепасти нам усiм. У нас багато противникiв. «Украiнська партiя працi» перша схопилася б за цей факт i гризла б нас до скону. Та нагодились ви.

На щастя Вербицького й на ваше нещастя, ви вдарили його. Отже, свiй поличник окупив вiн з процентом: крiм уникнення всяких небажаних розмов, вiн одержав ще гонорар за статтю. Ви зрозумiли що-небудь?

– Я все зрозумiв, добродiю. А на статтю я напишу спростування. І майте на увазi, це не буде приемним нi Вербицькому, нi тим, хто його пiдтримуе.

– Не будьте наiвнi, пане Кривда, – вiв далi тим же масним тоном редактор. – Вашоi статтi тепер нiхто не надрукуе. Програв той, хто спiзнився.

Вам треба трохи принишкнути, а потiм, потiм усе забудеться i…

– Як з моею статтею? – змiнив Антiн тему розмови.

– Ах, правда, ваша стаття! Ви – новатор, приймiть мiй комплiмент. Допис дуже оригiнальний. Знаете, зробити таку екскурсiю вiд Сiлезii до Львова в однiй статтi не кожний змiг би. Тiльки, дозвольте спитати, яке ви маете вiдношення до полiтичних партiй, тобто вiд чийого iменi ви говорите? Я знаю, ви ще не були членом УНДО, лиш симпатизували.

– На щастя, так. Це симпатизування було найдурнiшим перiодом у моему життi.

Нi до яких партiй не належу i нi вiд чийого iменi не виступаю.

– Ага. Безпартiйна одиниця, виходить. А може, нову думаете створити, i ця стаття стала б, так би мовити, ii програмою, так? Чи можна довiдатись, як ви назвете цю нову партiю?

– Я iгнорую ваш тон, добродiю. Гадаю, що нема потреби творити нових партiй, iх i так забагато.

– Гм… Та це ваша справа… Але тон статтi надто абстрактний, розумiете, нема, так би мовити, полiтичноi конкретностi.

Такий тон наштовхуе нас на думку, що ви хочете або блиснути своею вченiстю i зробити тим самим ефект, або завоювати газетну популярнiсть для… тiльки прошу не образитися… для заробiтку…

Хвиля кровi вдарила в обличчя Антоновi. Саме те, в чому вiн сам собi не смiв признатися, кинули йому тепер у вiчi. Втрата единого заробiтку в мiщанки на вулицi Чарнецького… Вчора приходили по плату за свiтло… Мацiйова мовчки жде грошей за квартиру, iсти нема чого.