Володимир

Патрiарх Антонiй на свiтаннi благословив у Софii молодих iмператорiв, бiля Слонових ворiт Великого палацу зiбралися всi члени синклiту, вони рушили до Золотоi палати, проедр Василь звернувся до них iз словом.

Чому ж вiн не кличе ii? Що сталось? Феофано повинна бути там, з синами, в Золотiй палатi… Ждати далi? Нi, годi. Неспокiйна, невгамовна Феофано вирiшила зробити так, як робила все життя: не ждати, коли покличуть, а самiй iти, силою брати те, що належить iй чи не належить. Вона велить слугам приготувати ношi, разом з дочкою Анною виходить з покоiв, спускаеться вниз.

Але що це? У Влахернi й на вулицi стоять етерiоти, вони наповнили палац, стоять бiля всiх дверей…

Розгублена, розбита Феофано все зрозумiла, але не виказала свого хвилювання, жодним рухом не виявила, як це ii вразило, постояла в сiнях, повернулась назад у своi покоi.

Там, зiрвавши з голови, шиi, рук i кинувши на стiл оздоби й вiнець, Феофано довго стояла бiля розчиненого вiкна.

Отже, проедр Василь не допустив ii до трону.

8

Схiдна Римська iмперiя – Вiзантiя, що виникла на змiну Риму, знала в минулому блискучi часи, першi василевси ii – Септимiй Север, Костянтин, прозваний Великим, i багато iмператорiв пiзнiших з’еднали в’едно потомкiв древнiх римлян i грекiв, зберегли й примножили науку й культуру Риму й Еллади, довгий час дивували свiт своею силою, приеднували до iмперii новi й новi землi в Європi, Азii й навiть Африцi, – у свiтi рабовласникiв i загарбникiв, в морi насильства й кровi Вiзантiя вистояла, досягла багатства, сили, розквiту, владувала над багатьма й багатьма землями й народами.

Проте цi часи минули, вiд всемогутньоi колись iмперii вiдпадали землi й народи, в самiй нiй столiття за столiттям спалахували повстання – зубожiле селянство, ремiсники, раби, народ самоi Вiзантii не раз пiднiмались проти iмператорiв.

Час, у який василевсами були Роман І и Роман II, Костянтин VII, а потiм полководцi – коханцi Феофано Никифор Фока i Іоанн Цимiсхiй, i нарештi, сини Феофано Василь i Костянтин, був дуже важкий для Вiзантii – iмперiя приймала на себе удар за ударом, сама горiла у вогнi повстань.