Володимир

Хто-хто, а вони достеменно знали, якi незчисленнi багатства мають князi Русi i iх люди, цi багатства, либонь, були не меншi, нiж усi скарби Парижа, Лондона i ще багатьох городiв, узятих разом.

І вiкiнги з Свiонii перетинали Варязьке море, куди ходив ярл Рюрик, його брати Синеус, Трувор, вони водили з собою дружини, перед якими здригнувся б будь-який город в Англii, Францii, Римськiй землi.

Але в Гардарику вiкiнги Свiонii нiчого зробити не могли. Рюрик бував у Гольмгардi, оголосив себе ярлом цiеi землi, але неспокiйнi новгородцi не допустили його до свого города, й вiн змушений був сидiти рiк за роком у Ладозi…

Не пощастило й iншим ярлам – шукаючи добутку, ярл Синеус тiкав аж у Бiле озеро, в землю весi, ярл Трувор захопив Ізборськ, але змушений був тiкати й звiдти.

Вiкiнги Свiонii вдавались до хитрощiв: користуючись з того, що Русь дозволяла купцям з пiвночi ходити на лодiях з Варязького до Руського моря, а далi й до грекiв, вони клали в своi лодii зброю, прикривали ii згори хутрами, досягали далеких городiв на Днiпрi, а там, вчинивши вночi штрангуг[67 - Штрангуг (вiд шведського Strand – берег, huqg – удар) – десант, висадка на берег.

], пробували захопити цi городи.

І от князь Гольмгарду Володимир звертаеться до Олафа Скетконунга по допомогу, просить дати двi тисячi воiв, щоб вiн мiг помститись за кров брата, зробити лад у своiй землi.

– Слухай, Фулнер! – одвертаеться нарештi вiд вiкна й каже ярлу конунг.

– Ти з двома тисячами наших воiв iдеш у Гардарик. Але допомагати новгородському князевi убити свого брата й утвердитись у Киевi – це мало для свена. У походi дивись, ярле! Нехай Володимир вбивае Ярополка, а Ярополк Володимира, ти бережи кров своiх воiв. Мiж Новгородом i Киевом лежить Полотська земля, князем там сидить Регволд – це свен, князь нашого роду. Дивись, якщо Регволд з’еднаеться з Ярополком i вони перемагатимуть Володимира, допоможи iм, якщо не вийде в Полотську – може, пощастить у Киевi.

Фулнер слухае, й посмiшка заливае його спотворене обличчя. Нi, немарно старого ярла прозвали жорстоким!

5

Князь Володимир щасливо повернувся з Свiонii, разом з ним приiхало й двi тисячi воiв Олафа Скетконунга.

У Новгородi не полюбляли свiонiв, через що й князь Володимир не пустив iх до города, лодii ярла Фулнера стояли там, де Волхов допливае до Ільмень-озера.