На нашем сайте вы можете читать онлайн «Святополк ІІ Ізяславович». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Святополк ІІ Ізяславович

Автор
Дата выхода
29 ноября 2021
Краткое содержание книги Святополк ІІ Ізяславович, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Святополк ІІ Ізяславович. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Сергей Грабарь) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман «Святополк ІІ Ізяславович» розповідає про події, що відбувалися на землях Русі та у столиці її Києві наприкінці ХІ – початку ХІІ століть. Князь Святополк, пізніше викинутий з аналів історії, і згадуваний одним-двома абзацами у джерелах, насправді був однією з визначних особистостей у становленні нашої державності. Він був ініціатором проведення Першого з’їзду князів, який створив цілу систему перепон від набігів половців і зрештою припинив їх. Святополк ІІ сприяв піднесенню Печерського монастиря, появі видатних ченців: Нестора Літописця, Аліпія Іконописця, Агапіта лікаря та інших. При цьому князі було закладено підвалини Пантеону Руських Святих та збудовано Михайлівський Золотоверхий монастир.
Про ці та інші події, про постійну боротьбу за владу, про підступність і кохання, про дипломатію і торгівлю, про війну і мир, про життя Києва на помежжі двох століть в романі Сергія Грабаря «Святополк ІІ Ізяславович».
Святополк ІІ Ізяславович читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Святополк ІІ Ізяславович без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Їхнi голови покривали видовженi каптури iз закинутими на плечi волосяними китицями, обличчя ховали маски.
На баштi пробило дванадцяту. Мужi розпочали речитативом повторювати незрозумiлi слова, говорили кожен окремо, а згодом всi разом, голоснiше i голоснiше, розхитуючись за словами. Мене охопив неспокiй, передчуття лиха. Напруження бiльшало. Мужi пiдняли шкiрянi батоги й почали шмагати ними по пiдлозi. Голоси накочувалися хвилями, не даючи вiльно дихнути. Мене опанував страх, вiд якого судоми пiшли тiлом. Це перетворювалося на божевiлля – голоси, батоги, миготiння факелiв.
…Вони пiдходили до мене по черзi й творили наругу. Їх було п’ятеро, i кожен з них робив це тричi. А ще був шостий, який ховався у затiннi склепiнь. Вiн пiдходив першим i теж тричi. Я знала, хто це: мiй чоловiк – Генрiх.
Вони бурмотiли якiсь слова, з яких я вирiзняла тiльки цифру шiсть. І знову шiсть, i так три рази по шiсть.
Скiльки це тривало – не пам’ятаю. Час розчинився. Спочатку я кричала, голосила, благала про допомогу, потiм стихла, лишень сльози спадали на кам’яне ложе…
Мене охопила цiлковита байдужiсть.
…Карету знову пiдкинуло так, що попруга пiдозрiло затрiщала. По тому, як виiхали з Угорщини вiд тiтки Анастасii, ременi вже тричi мiняли.
Пракседа вiдволiклася вiд спогадiв: забути таке неможливо, лишалося просто жити з цим.
Минав 1099 рiк вiд Рiздва Христового.
Княгиня Пракседа, дочка Великого Киiвського князя Всеволода Ярославича, сестра князя Володимира, жона iмператора Святоi Римськоi iмперii Генрiха ІV, поверталася додому.
Вона не була на Батькiвщинi шiстнадцять рокiв. За цей час багато чого змiнилося. Не стало князя Всеволода, i всi його намагання утримати владу зiйшли на пси: син Володимир так i не дiйшов до головного столу, дочка Янка, повернувшись у смутку з Вiзантii, прийняла схиму, ще один син – гульвiса Ростислав – знайшов смерть у рiчцi Стугнi.
Пракседа добре знала монастирське життя. Ще вiдтодi, коли вона, дванадцятирiчним дiвчам, потрапила до маркграфських земель Генрiха Довгого, до виповнення шiстнадцятирiчного вiку, згiдно iз тамтешнiми законами, ii вiдправили до Кведлiнбурзького монастиря.





