На нашем сайте вы можете читать онлайн «Час second-hand (кінець червоної людини)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Час second-hand (кінець червоної людини)

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги Час second-hand (кінець червоної людини), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Час second-hand (кінець червоної людини). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Поставши на уламках СРСР, Російська нова іімперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку Світлана Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand.
«Час second-hand» – це монологи людей, яким «пощастило» жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень – від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних – і складається мозаїчний портрет «радянської людини», яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя – переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, – більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї «величі». Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого.
Разом зі своїми героями письменниця показує, що період єльцинської демократії був ширмою, що глибоких соціальних перетворень не відбулося. І радянська система зажадала продовження в іншому монстрові…
Час second-hand (кінець червоної людини) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Час second-hand (кінець червоної людини) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Революцiя була декоративною. Спектакль для народу. Пам’ятаю цiлковиту байдужiсть, хоч iз ким не побалакаеш. Вичiкували.
– А я подзвонив на роботу – i пiшов робити революцiю. Вигрiб з буфету всi ножi, якi були в домi. Розумiв, що вiйна… потрiбна зброя…
– Я був за комунiзм! У нас в родинi – всi комунiсти. Замiсть колискових мама спiвала нам революцiйнi пiснi. Й зараз онукам спiвае. «Ти що, з глузду з’iхала?» – кажу. А вона: «Я iнших пiсень не знаю». І дiд був бiльшовик… i бабця…
– Ви ще скажiть, що комунiзм – гарна казочка.
– Я пiшов до Бiлого дому разом iз батьками. Тато сказав:
«Ходiмо. Бо ковбаси й гарних книжок не буде нiколи». Розбирали брукiвку й будували барикади.
– Зараз народ протверезiв, i ставлення до комунiстiв змiнюеться. Можна не приховувати… Я працював у райкомi комсомолу. Першого дня всi комсомольськi квитки, чистi бланки та значки забрав додому i сховав у пiдвалi, потiм картоплю нiкуди було складати. Я не знав, навiщо вони менi потрiбнi, але уявив, як прийдуть опечатувати й усе це знищать, а це були дорогi для мене символи.
– Ми могли пiти вбивати одне одного… Бог оборонив!
– Наша дочка лежала в пологовому. Я прийшла до неi, а вона:
«Мамо, революцiя буде? Громадянська вiйна почнеться?»
– Ну, а я закiнчив вiйськове училище. Служив у Москвi. Дали б нам наказ когось заарештувати, то, без жодних сумнiвiв, ми б цей наказ виконали. І багато хто виконав би його iз завзяттям. Набрид хаос у краiнi.
– Я боюся свободи, прийде п’яний мужик i спалить дачу.
– Та якi, людоньки, iдеi? Життя коротке. Нумо, вип’емо!
19 серпня 2001 року – десятирiчний ювiлей серпневого путчу. Я в Іркутську – столицi Сибiру. Беру кiлька блiц-iнтерв’ю на вулицях мiста.
Запитання:
– Що було би, якщо б ГКЧП перемiг?
Вiдповiдь:
– Зберегли б велику краiну…
– Подивiться на Китай, де комунiсти при владi.
– Горбачова та Єльцина судили б як зрадникiв Батькiвщини.
– Залили би краiну кров’ю… i залюднили би концтабори.
– Не зрадили б соцiалiзм. Не роздiлилися б на багатих i бiдних.
– Не було б жодноi вiйни в Чечнi.
– Нiхто не смiв би говорити, що Гiтлера перемогли американцi.
– Я сам стояв бiля Бiлого дому. І в мене вiдчуття, що мене ошукали.








