Час second-hand (кінець червоної людини)

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Час second-hand (кінець червоної людини)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

6 чтений

Автор

Светлана Алексиевич

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

23 сентября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги Час second-hand (кінець червоної людини), аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Час second-hand (кінець червоної людини). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Поставши на уламках СРСР, Російська нова іімперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку Світлана Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand.

«Час second-hand» – це монологи людей, яким «пощастило» жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень – від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних – і складається мозаїчний портрет «радянської людини», яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя – переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, – більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї «величі». Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого.

Разом зі своїми героями письменниця показує, що період єльцинської демократії був ширмою, що глибоких соціальних перетворень не відбулося. І радянська система зажадала продовження в іншому монстрові…

Час second-hand (кінець червоної людини) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Час second-hand (кінець червоної людини) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

Коли вони дiзналися про це, одразу всi захотiли на фронт, писали листи начальнику табору… Сталiну… Їм вiдповiдали: ви, мовляв, сволота, працюйте на перемогу в тилу, на фронтi нам зрадники не потрiбнi. І вони… тато… я вiд тата це чула… вони всi плакали… (Мовчить.) Ось iз ким би вам зустрiтися… Але тата вже немае. Табiр йому життя вкоротив. І перебудова. Вiн дуже страждав. Не розумiв, що трапилося. Із краiною, з партiею. Наш тато… У таборi за шiсть рокiв вiн забув, що воно – яблуко i капустина… простирадло та подушка… Тричi на день iм давали баланду, буханець хлiба – на двадцять п’ять осiб.

А спали – пiд голову полiно, замiсть матраца – дошки на пiдлозi. Наш тато… Дивний вiн був, не такий тато, як в iнших… Не мiг вдарити коня або корову, штовхнути ногою собаку. Менi завжди було тата шкода. А iншi чоловiки з нього смiялися: «Ну, який ти чоловiк? Баба!» Мама плакала, що вiн… ну, що вiн не такий, як усi. Вiзьме в руки капустину й роздивляеться… Помiдор… Спершу взагалi мовчав, нiчим iз нами не дiлився.

Рокiв через десять заговорив. Не ранiше… отак… Якийсь час у таборi вiн возив мертвих. За день збиралося десять-п’ятнадцять трупiв. Живi поверталися в бараки пiшки, а мертвi – на санях. Із мертвих iм наказували знiмати одяг, i мертвi лежали на санях голi, як тушканчики. Це я говорю татовими словами… Плутано в мене виходить… Через почуття… хвилююся, так… Першi два роки в таборi нiхто з них не вiрив, що виживе; про дiм згадували тi, в кого був термiн п’ять-шiсть рокiв, а в кого десять-п’ятнадцять рокiв про дiм мовчали.

Нiкого вони не згадували: анi дружин, анi дiтей, анi батькiв. «Якщо почнеш згадувати, не виживеш», – татовi слова. А ми на нього чекали… «Ось тато повернеться… i мене не впiзнае…», «Наш таточко…» Хотiлося ще раз вимовити це слово «тато». І вiн повернувся. Бабуся побачила бiля хвiртки людину в солдатськiй шинелi: «Солдатику, кого ви шукаете?» – «Мамо, ти мене не впiзнала?» Бабуся де стояла, там i впала. Так тато повернувся… Весь був обморожений, ноги й руки вiн нiколи не мiг зiгрiти.

Мама? Мама говорила, що тато повернувся пiсля табору добрим, а вона боялася… ii лякали… що звiдти повертаються злими. А наш тато хотiв радiти життю. На всi випадки в нього була приказка: «Крiпися – найгiрше ще попереду».

Забула… Забула, де це вiдбувалося… в якому мiсцi? У пересильному таборi, чи що? На карачках у великому дворi повзали та iли траву. Дистрофiки, пелагрики.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Час second-hand (кінець червоної людини), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Светлана Алексиевич! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.