На нашем сайте вы можете читать онлайн «Останні свідки. Соло для дитячого голосу». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Останні свідки. Соло для дитячого голосу
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги Останні свідки. Соло для дитячого голосу, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Останні свідки. Соло для дитячого голосу. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Маленькі розповіді маленьких дітей… Вони мимоволі стали свідками того, що відбувалося в роки Другої світової війни, і, напевно, немає більш страшних спогадів. «Останні свідки» – це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося на 1941–1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати добре якщо в 12–14 років, а комусь і в п’ять або в сім. На їхніх очах вбивали сусідів, друзів, батьків, братів і сестер; їм доводилося турбуватися про молодших дітей, які залишалися, вони намагалися вижити в концентраційних таборах, не померти з голоду…
Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця – жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків, їжі… Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок?.. За що у них вкрали дитинство?..
Останні свідки. Соло для дитячого голосу читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Останні свідки. Соло для дитячого голосу без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Дитячий страх…
«Просимо: можна облизати?»
Вера Ташкiна – 10 рокiв.
Зараз – робiтниця.
Перед вiйною я багато плакала…
Помер батько. У мами залишилося семеро дiтей на руках. Жили ми бiдно. Важко. Але потiм, пiд час вiйни, воно здавалося щастям, це мирне життя.
Дорослi плачуть – вiйна, а ми не злякалися. Ми часто гралися «у вiйну», i це слово було нам дуже добре знайоме. Я дивувалася, чому мама всю нiч ридае. Ходить iз червоними очима. Тiльки пiзнiше зрозумiла…
Ми iли… воду… Прийде час обiду, мама ставить на стiл каструлю гарячоi води.
Вiд голоду брат з’iв рiг пiчки. Гриз, гриз щодня, коли помiтили, у пiчцi була ямка. Мама брала останнi речi, iздила на базар i вимiнювала на картоплю, на кукурудзу. Зварить тодi мамалиги, роздiлить, а ми на каструлю поглядаемо, просимо: можна облизати? Облизували по черзi. А пiсля нас ще кiшка лиже, вона теж ходила голодна.
Увесь час ждали наших…
Коли почали бомбити нашi лiтаки, я не побiгла ховатися, а помчалася дивитися на нашi бомби. Знайшла осколок…
– І де це тебе носить? – зустрiчае вдома налякана мати. – Що ти там ховаеш?
– А я не ховаю. Я принесла осколок.
– Ось уб’е, то знатимеш.
– Що ти, мамо! Адже це вiд нашоi бомби осколок.
Хiба вiн мiг мене вбити?
Я його довго зберiгала…
«…Ще пiв ложечки цукру»
Емма Левiна – 13 рокiв.
Зараз – працiвниця друкарнi.
Того дня менi залишався рiвно мiсяць до чотирнадцяти рокiв…
– Нi! Ми нiкуди не поiдемо, нiкуди. Теж менi вигадали – вiйна! Не встигнемо вiд’iхати вiд мiста, як вона й закiнчиться. Не поiдемо! Не по-i-iдемо! – так казав мiй батько, член партii вiд тисяча дев’ятсот п’ятого року. Не раз вiн сидiв у царських тюрмах, брав участь у Жовтневiй революцii.
Але поiхати все ж довелося. Гарненько полили квiти на вiкнах, квiтiв у нас було безлiч, зачинили вiкна та дверi, тiльки кватирку залишили вiдчиненою, щоб кiшка могла виходити, коли iй треба. Взяли iз собою найнеобхiднiше. Тато всiх переконав: через кiлька днiв повернемося. А Мiнськ палав…
Не пiшла з нами тiльки середня сестра, вона була старшою вiд мене на три роки. Довго ми про неi нiчого не знали. Переживали.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Останні свідки. Соло для дитячого голосу, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Светлана Алексиевич! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
