Главная » Серьезное чтение » У війни не жіноче обличчя (сразу полная версия бесплатно доступна) Светлана Алексиевич читать онлайн полностью / Библиотека

У війни не жіноче обличчя

На нашем сайте вы можете читать онлайн «У війни не жіноче обличчя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

1 чтение

Автор

Светлана Алексиевич

Жанр

Серьезное чтение, Биографии и мемуары

Дата выхода

23 сентября 2020

Читать книгу

Краткое содержание книги У війни не жіноче обличчя, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению У війни не жіноче обличчя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…

У війни не жіноче обличчя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу У війни не жіноче обличчя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

І в сiльськiй, i в райцентрi, до якого батько часто iздив по книжки. Тепер я маю вiдповiдь – чому. Хiба випадково? Ми завжди воювали або готувалися до вiйни. Згадували, як воювали. Нiколи не жили по-iншому, мабуть, i не вмiемо. Не уявляемо, як жити iнакше, цього нам треба буде колись довго навчатися.

У школi нас учили любити смерть. Ми писали у творах, що бажаемо померти в iм’я… Мрiяли…

А голоси на вулицi кричали про iнше i вабили бiльше.

Я довго була книжною людиною, яку реальнiсть лякала i привертала до себе.

Через незнання життя з’явилася безстрашнiсть. Тепер гадаю: якщо б я була бiльш реальною людиною, чи мала б змогу поринути в таку безодню? Чому так сталося – через незнання? Чи через вiдчуття шляху? Адже чуття шляху е…

Довго шукала… Якi слова можуть передати, що я чую? Шукала жанр, який узгоджувався би з тим, як я бачу свiт, як налаштованi моi очi, моi вуха.

Одного разу потрапила до рук книжка «Я з вогняного села» А. Адамовича, Я. Бриля, В. Колесника. Такого потрясiння зазнала лише единий раз, читаючи Достоевського.

А тут – незвичайна форма: роман зiбраний iз голосiв самого життя. З того, що я чула в дитинствi, з того, що нинi звучить на вулицi, вдома, у кафе, у тролейбусi. Так! Коло замкнулося. Я знайшла те, що шукала. Передчувала.

Алесь Адамович став моiм учителем…

* * *

Протягом двох рокiв не так зустрiчалася i записувала, як думала. Читала. Про що буде моя книжка? Ну, ще одна книжка про вiйну… Навiщо? Проминули вже тисячi воен – маленьких i великих, вiдомих i невiдомих.

А написано про них ще бiльше. Але… Писали чоловiки i про чоловiкiв – це стало вiдразу зрозумiлим. Усе, що нам вiдомо про вiйну, ми знаемо з «чоловiчого голосу». Ми всi в полонi «чоловiчого» уявлення i «чоловiчого» вiдчуття вiйни. «Чоловiчих» слiв. А жiнки мовчать. Нiхто ж, окрiм мене, не розпитував мою бабусю. Мою маму. Мовчать навiть тi, хто був на фронтi. Якщо раптом починають згадувати, то розповiдають не «жiночу» вiйну, а «чоловiчу». Пiдладжуються до канону. І тiльки вдома або пустивши сльозу серед фронтових подруг вони починають говорити про iхню вiйну, менi незнайому.

Не лише менi, усiм нам. Пiд час своiх журналiстських поiздок не раз ставала свiдком, единою слухачкою зовсiм нових текстiв. І вiдчувала потрясiння, як у дитинствi. Крiзь цi оповiдання проглядав жахливий оскал таемничого… Коли жiнки розповiдають, у них немае або майже немае того, про що ми звикли читати й чути: як деякi люди героiчно вбивали iнших i перемогли. Або програли.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге У війни не жіноче обличчя, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Светлана Алексиевич! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.