На нашем сайте вы можете читать онлайн «У війни не жіноче обличчя». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Биографии и мемуары. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
У війни не жіноче обличчя

Автор
Дата выхода
23 сентября 2020
Краткое содержание книги У війни не жіноче обличчя, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению У війни не жіноче обличчя. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Светлана Алексиевич) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ця книга – про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо зіткнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків… І ще як жили в злиднях, але не зверталися за допомогою з інвалідності, тому що «контужену ніхто заміж не візьме», а їм всім хотілося заміж, а ще – великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
У війни не жіноче обличчя читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу У війни не жіноче обличчя без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Уся сiм’я: мама i п’ятеро дочок, а батько тодi вже воював…»
Антонiна Максимiвна Князева,
молодший сержант, зв’язкова
«Єдине бажання мали всi: потрапити на фронт… Страшно? Звiсно, страшно… Але все одно… Пiшли до вiйськкомату, а нам кажуть: «Пiдростiть, дiвчатка… Ви ще зеленi…» Нам по шiстнадцять-сiмнадцять рокiв. Але я домоглася свого, мене взяли. Ми хотiли з подругою до снайперськоi школи, а нам сказали: “Будете регулювальницями. Нема коли вас навчати”».
Мама кiлька днiв вартувала на станцii, коли нас повезуть. Побачила, як ми йшли вже до складу, передала менi пирiг, десяток яець – i зомлiла…
Тетяна Юхимiвна Семьонова,
сержант, регулювальниця
«Свiт ураз перемiнився… Я пам’ятаю першi днi… Мама стояла ввечерi коло вiкна i молилася. Я не знала, що моя мама вiрить у Бога. Вона дивилася i дивилася на небо…
Мене мобiлiзували, я була лiкарем.
Єфросинiя Григорiвна Бреус,
капiтан, лiкарка
«Лiто… Останнiй мирний день… Увечерi ми на танцях. Нам по шiстнадцять рокiв. Ми ходили ще компанiею, проводили разом одного, потiм другого.
І ось уже за два тижнi цих хлопцiв, курсантiв танкового училища, якi нас проводжали з танцiв, привозили калiками, у бинтах. Це був жах! Жах! Якщо почую: хтось смiеться, я не можу цього пробачити. Як можна смiятися, як можна чомусь радiти, коли така вiйна йде?
Незабаром батько пiшов в ополчення.
Лiлiя Михайлiвна Бутко,
хiрургiчна медсестра
«Наказ: шикуйся… Стали ми за зростом, я найменша. Командир iде, дивиться.





